Хакери розсилають листи держустановам від імені ДТЕК
Фахівці Держспецзв'язку, зафіксували нову кібератаку на держустанови: хакери надсилали листи щодо боргів за електроенергію нібито від "ДТЕК Енерго".
ФаÑ
івці Держспецзв'язку, зафіксували нову кібератаку на держустанови: Ñ
акери надсилали листи щодо боргів за електроенергію нібито від "ДТЕК Енерго".
Про це інформує Державна служба спеціального зв'язку та заÑ
исту інформації.
ФаÑ
івці національної команди реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози CERT-UA, що діє при Держспецзв'язку, зафіксували нову кібератаку угруповання UAC-0050 на державні установи.
"Зловмисники здійснюють масову розсилку електронниÑ
листів, маскуючись під співробітників енергетичної компанії, з метою отримання приÑ
ованого віддаленого доступу до комп'ютерів жертв", – говориться у повідомленні.
Хвилю шкідливиÑ
повідомлень було зафіксовано 29 жовтня 2026 року. Хакери надсилали листи, що стосувалися погашення заборгованості за електроенергію нібито від імені буÑ
галтера "ДТЕК Енерго".
"Ця атака особливо небезпечна в умоваÑ
масовиÑ
ворожиÑ
обстрілів української енергетичної інфраструктури та стабілізаційниÑ
, а також аварійниÑ
відключень, що відбуваються в циÑ
умоваÑ
", – зазначили у Держспецзв'язку.
Для обÑ
оду базовиÑ
систем заÑ
исту зловмисники використали багатоступеневий процес доставки шкідливого навантаження.
Жертві надсилали лист із прикріпленим PDF-файлом, у якому містилося посилання для "сплати боргу". ПереÑ
ід за лінком ініціював завантаження RAR-арÑ
іву з легітимного Ñ
марного сÑ
овища DigitalOcean Spaces.
Усередині цього арÑ
іву знаÑ
одився ще один RAR-арÑ
ів, заÑ
ищений паролем, а також текстовий файл (TXT) із ключем для його розпакування. Фінальним елементом ланцюга виступав виконуваний EXE-файл, що є саморозпаковуваним SFX-арÑ
івом.
Його запуск призводив до інсталяції легітимного програмного забезпечення для віддаленого керування – LiteManager.
Програма встановлювалася у штатному режимі як системна служба з автоматичним запуском під час завантаження операційної системи, що гарантувало Ñ
акерам стабільний доступ до ураженого комп'ютера.
Зловмисники застосували специфічну теÑ
ніку приÑ
овування своїÑ
командниÑ
серверів (C2). Конфігураційний файл встановленого програмного забезпечення містив значну кількість IP-адрес та доменниÑ
імен.
Більшість із ниÑ
належали цілком легітимним ресурсам, тоді як для фактичної взаємодії з Ñ
акерами використовувалися лише окремі адреси. Такий підÑ
ід суттєво ускладнює виявлення реальної інфраструктури зловмисників засобами мережевого моніторингу.
ФаÑ
івці Держспецзв'язку закликають користувачів бути вкрай обережними під час опрацювання електронниÑ
листів із вимогами термінового погашення боргів.
Вони просять не переÑ
одити за сумнівними посиланнями та вводити паролі для розпакування невідомиÑ
арÑ
івів.
Інформацію про стан раÑ
унків варто перевіряти виключно через офіційні застосунки постачальників послуг або їÑ
ні верифіковані портали.
Нагадаємо:
У Франції Ñ
акери атакували сотні супермаркетів: Ñ
олодильне обладнання нагрівалося до 50°C, що призвело до псування продуктів і навіть пожеж.
Раніше Швейцарський федеральний пенсійний фонд Publica заявив, що зазнав витоку даниÑ
після того, як наприкінці вересня зовнішній постачальник програмного забезпечення став жертвою кібератаки.
В Латвії в результаті кібератаки на Дирекцію безпеки дорожнього руÑ
у (CSDD) зловмисники отримали персональні дані 1,2 мільйона осіб.
Також у Польщі майже 19 мільйонів людей повідомляли про витік даниÑ
внаслідок кібератаки.