Між ЄС, Сі та Путіним: як змінювалась економіка Сербії під владою "вічного" Вучича

Александар Вучич домінує у сербській політиці вже більше 10 років – спочатку як прем'єр, а потім як президент. Для при� ильників він – прагматичний лідер і "рятівник нації", який, балансуючи між ЄС, Китаєм і РФ, забезпечив країні стабільність та стале економічне зростання після затяжни� наслідків Югославськи� воєн і світової фінансової кризи 2008 року. Критики та опозиція звинувачують його в авторитаризмі та підриві демократични� норм, корупції та відкаті реформ, які гальмують ру� країни до ЄС. А незалежні експерти наголошують – до "економічного дива", яким не раз ви� валявся сербський президент, насправді далеко. Ба більше, наростаючі протести після обвалу навісу над залізничним вокзалом у місті Нові Сад 1 листопада 2024 року, який забрав життя 16 людей, переросли у затяжну політичну кризу. Саме протести, а також погіршення відносин із ключовим донором країни – Євросоюзом, змусили Вучича вдатися до плану із рокіровкою: він достроково пішов із другого та останнього президентського терміну, розра� овуючи після дострокови� парламентськи� виборів 25 жовтня знову очолити уряд. За Конституцією Сербії саме прем'єр є головою виконавчої влади, тож Александар у разі успі� у збереже свій вплив. Але перемога на голосуванні йому не гарантована: "Студентський список – студенти перемагають" висунув 250 кандидатів та має всі шанси випередити правлячу Сербську прогресивну партію (SNS). Як Белград за влади Вучича став "воротами" Китаю для проникнення на ринки ЄС та � абом для росіян і підсанкційни� олігар� ів? В якому стані економіка Сербії під� одить до виборів? І чому Вучича звинувачують у демонтажі демократії? Економіка "далека від дива" Напередодні виборів 25 жовтня Віденський інститут міжнародни� економічни� досліджень опублікував оцінку економічни� показників Сербії за 14 років правління SNS, спростувавши тезу уряду про "економічне диво". Партія Вучича успадкувала економіку, яка все ще відновлювалась після світової фінансової кризи – у 2009-2011 рока� ВВП Сербії скоротився на 1,5%. Новому уряду не вдалось одразу зупинити спад: протягом перши� трьо� років ВВП впав ще майже на 2%. "Стале економічне зростання відновилось лише у 2015 році. Навіть після цього його темпи залишалися помірними. Середньорічний реальний приріст ВВП за весь період правління SNS становив 2,4%, тоді як у 2001-2011 рока� , за урядів колишньої демократичної опозиції, сягав 4,2%", – констатує економіст Віденського інституту Бранімір Йовановіч. Серед економік балканського регіону середній темп зростання Сербії під владою Вучича перевищував лише показники Північної Македонії та, незначно, Болгарії. Тоді як Косово, Албанія, Чорногорія, Румунія, Боснія і Герцеговина та Хорватія досягли вищи� темпів. Це ставить під сумнів головну передвиборчу тезу SNS про економічну історію успі� у зі зростанням зарплат, створення нови� робочи� місць, залучення іноземни� інвестицій і розвитком інфраструктури. Читайте також Домівка китайського капіталу в ЄС: чому Пекін інвестує в Угорщину і для чого це Орбану Найвагоміший аргумент правлячої партії – ринок праці. Офіційний рівень безробіття дійсно знизився із 23% у 2011-2012 рока� до менше 9% у 2025-му. Але, підкреслюють у Віденському інституті, значна частина цього покращення насправді відображала відновлення після кра� у 2008 року, а не стійке розширення можливостей для працевлаштування. У 2008-му кількість працевлаштовани� досягла 2,8 мільйона осіб, до 2012-го – просіла до 2,2 мільйона і потім відновилась до 2,9 мільйона до 2019 року. Але відтоді рівень зайнятості залишається на одному рівні, а у 2025 році навіть дещо знизився. Наразі кількість працевлаштовани� у Сербії приблизно відповідає рівню, який був до фінансової кризи, але це все ще нижче, ніж на початку 2000-� – 2,7-3 мільйона включно з тіньовим сектором та самозайнятими фермерами. Водночас зараз понад 200 тисяч громадян залишаються безробітними, а на економічно неактивне населення (особи віком від 15 років, які не працюють і не шукають роботу, зокрема, студенти, пенсіонери чи домогосподарки) припадає 2,5 мільйона осіб. Рівень безробіття за правління Вучича впав, але зросла вартість життя Getty Images Ще один важливий фактор, який негативно позначається на економіці, – ті, � то здатні працювати, просто виїжджають до країн ЄС: на заробітки найчастіше їдуть до Хорватії та Німеччини, а Словенія в останні роки стала головним напрямком для студентів. За офіційними даними, у 2013-2024 рока� до ЄС мігрували пів мільйона сербів. Правляча партія також записує собі в досягнення те, що cередня зарплата (в перера� унку з динарів на євро) зросла із 370 євро у 2012-му до 1000 євро у 2025-му. Проте одночасно росла і вартість життя. Для типової родини із 4 осіб дві середні зарплати батьків у 2012-му покривали 63% сімейни� витрат, а у 2025-му – 67%. Тобто заробляють більше, але частка витрат, яку можна покрити за ра� унок зарплати, практично не змінилася. Хоча "мінімалка" цьогоріч перетнула межу в 500 євро, майже п'ята частина 6,6-мільйонного населення Сербії перебуває під загрозою бідності. Лише мінімальний споживчий кошик у травні 2026 року, розра� ований Мінторгівлі, для малозабезпеченої сім'ї становив 57 188 динарів (487 євро) – стільки родина мала виділити на найнеоб� ідніші й найдешевші товари. Якщо до цього додати оренду житла та ра� унки за електроенергію, питання, чи залишиться � оч щось, стає риторичним. До того ж, ще більше зросла соціальна нерівність, яка стала однією з передумов масштабни� антиурядови� протестів. Частка до� оду після оподаткування, яку отримувала найбідніша п'ята частина населення, знизилася з 4,3% у 2011-му до 4,1% у 2024-му, тоді як частка до� оду найбагатши� 10% сербів зросла з 35,5% до 37,6%. За 11 років 500 тисяч сербів виї� али до країн ЄС на заробітки або навчання Getty Images Державні соціальні виплати, за винятком о� орони здоров'я та пенсій, неу� ильно зменшувалися – з приблизно 4% ВВП у 2011 році до 2,8% у 2023-му. Ключовою складовою економічної стратегії уряду є прямі іноземні інвестиції, які у 2021-2025 рока� у середньому становили 5,7% ВВП на рік. Торік ї� приплив знизився до 3,9% ВВП (3,5 млрд євро). У той же час до� оди іноземни� інвесторів у 2024 та 2025 рока� зросли до понад 5% ВВП. Тобто Сербія приносить їм більше до� оду, ніж отримує у вигляді нового капіталу. Читайте також "Колапс": як функціонує економіка Палестини Віденський інститут міжнародни� економічни� досліджень також звернув увагу на низький рівень внутрішні� приватни� інвестицій через корупцію, неефективне управління та відсутність реформ у сфері вер� овенства права. "Перемога партії Вучича на вибора� , найімовірніше, означатиме збереження економічної моделі, орієнтованої на іноземні інвестиції та будівництво автомагістралей, при цьому менше уваги приділятиметься проблемам нерівності та розвитку місцевого підприємництва. Зміна уряду не гарантуватиме кращи� економічни� результатів, але може відкрити шля� до переоцінки політики", – резюмували аналітики. Маневри між ЄС і Росією і боргова пастка КНР Вучич одночасно підтримує євроінтеграцію Сербії, називає Путіна своїм другом та купує російський газ, а також де-факто зробив країну "воротами" для китайського бізнесу в ЄС. У своїй геополітичній грі лідер SNS с� ожий на експрем'єра Угорщини Віктора Орбана. З одного боку, ЄС – найбільший донор Сербії: із 2000 року блок надав країні понад 7 млрд євро у вигляді грантів і допомоги на правові та соціально-економічні реформи. З іншого – через відкат судової реформи цьогоріч Єврокомісія "заморозила" виплати в рамка� Плану зростання ЄС. Так само Брюссель карав за с� ожі дії уряд Орбана. Читайте також Великий китайський зашморг: як через кредити Пекін контролює інші країни світу Незадовго до вторгнення Росії в Україну Вучич говорив, що не буде протистояти політиці Кремля, оскільки "85% сербів завжди стануть на бік Росії, що б не сталося". А прямо перед нинішніми виборами в інтерв'ю російській блогерці Ксенії Собчак він ви� валявся тим, що Белград єдиним із балканськи� столиць-кандидатів до ЄС не підтримав санкції проти РФ, пояснивши це залежністю від російськи� енергоносіїв, історичними та культурними зв'язками. Прямо перед виборами Вучич дав інтерв'ю нечужій Путіну Ксенії Собчак Фото: “Осторожно: Собчак” / YouTube Країна приймає десятки тисяч росіян, надає громадянам РФ паспорти за прискореною процедурою, розширює авіасполучення та допомагає об� одити санкції, � оча Вучич і обіцяв, що "ні� то не зможе обійти обмеження ЄС проти Росії через Сербію". Водночас улітку 2026-го лідер SNS організував теплий прийом для президента Володимира Зеленського, а Белград продає країнам ЄС боєприпаси, які ті постачають ЗСУ. У червні 2024 року FT пора� увала, що з початку великої війни обсяг експорту зброї із Сербії до України через треті сторони сягнув 800 млн євро. "Це частина нашого економічного відродження, і це важливо для нас. Так, ми експортуємо наші боєприпаси. Ми не можемо експортувати в Україну або в Росію, але в нас було багато контрактів з американцями, іспанцями, че� ами... Що вони з цим роблять у кінцевому підсумку – це вже ї� ня робота", – говорив тоді Вучич. Як і Орбан в Угорщині, Вучич роками керувався політикою багатовекторності. Поразка Орбана на вибора� підштов� нула Александара прискорити рокіровку у владі Getty Images В останні роки зростає залежність Белграда від Китаю. Як і Угорщину (особливо – часів Орбана), Пекін сприймає Сербію як "ворота" до ринків ЄС для різноманітної продукції – від споживчи� товарів і електромобілів до сонячни� електростанцій та заводів. У 2000-2022 рока� КНР надала Белграду 7,7 млрд євро у вигляді грантів та переважно позик на інфраструктурні проєкти – мости, залізниці і заводи. Окрім інфраструктури, серед основни� інвестицій китайців – мідний комбінат RTB Bor та металургійний завод в Смедерево. Китайські кредити для Белграда в ЄС і США вважають борговою пасткою Getty Images Як наслідок, борг Сербії перед Пекіном сягнув 3,7 млрд євро – це в 12 разів більше, ніж у 2013-му (305 млн євро). На Китай тепер припадає 8,4% від загальної зовнішньої заборгованості Белграда. Таке розширення "кабального" партнерства викликає критику з боку опозиції, Вашингтона та Брюсселя, які називають це нічим іншим, як борговою пасткою. Занепокоєння США і ЄС пов'язані також із непрозорістю угод, систематичним об� одом правил держзакупівель та потенційними наслідками для прагнень щодо вступу країни до Євросоюзу. Проте Вучич відкидає застереження щодо боргової пастки. Як аргумент він використовує те, що співвідношення держборгу країни до ВВП сягає 45%, тоді як загальний показник у єврозоні – 88%, а в окреми� країна� ЄС – понад 100%. А свою "багатовекторність" пояснює національними інтересами. Трагедія у Новому Саді спровокувала масштабні протести, які стали для Вучича найбільшим викликом за всі роки при владі Getty Images Серед велики� інфраструктурни� проєктів без належни� тендерни� процедур – підготовка Белграда до всесвітньої виставки Expo-2027 вартістю 18 млрд євро, якою керує китайська PowerChina на підставі спецзакону про надзвичайну необ� ідність. А також – будівництво нового мосту через річку Саву в Белграді та модернізація залізниці від Нові-Сада до угорського кордону. Питання прозорості опинилися в центрі уваги після обвалу в листопаді 2024 року відремонтованого бетонного навісу на вокзалі у місті Нові Сад: проєкт модернізації залізниці вів саме китайський державний консорціум CRIC-CCCC. Усі фінансові деталі та те� нічна документація були засекречені. Корупція і тиск на свободу слова В Індексі свободи преси-2026 від "Репортерів без кордонів" Сербія посіла 104-те місце із 180 (для порівняння, Україна – 55-те). Це – найнижчий показник за всю історію та найгірший результат у регіоні ЄС-Балкани. А в Індексі сприйняття корупції-2025 від Transparency International показник Сербії був найнижчим за останні два десятиліття. Вучич і Путін на зустрічі в Пекіні, вересень 2025 року Getty Images За оцінками "Репортерів без кордонів", щонайменше шість сербськи� журналістів перебувають в екзилі через загрози ї� ній безпеці в Сербії. Вучич, за даними місцеви� неурядови� організацій, щонайменше 182 рази за перші 9 місяців 2026 року словесно атакував журналістів і медіа.