Археологи знайшли золотий скарб, але його головну таємницю розкрили лише через 60 років

У 1963 році археологи під керівництвом Хосе Марії Солера знайшли поблизу іспанського міста Вільєна скарб, який згодом отримав назву "Скарб Вільєни". Серед численних золотих виробів були два предмети з темного металу, походження яких від самого початку викликало запитання. Лише через 60 років науковці з'ясували, що для їх виготовлення використали метал позаземного походження, пише futura-sciences.com.

Колекція вважається одним із найважливіших доісторичних золотих скарбів Європи. За офіційними даними музею, вона налічує 66 предметів, хоча в інших каталогах зазначено 59.

Більшість знахідок виготовлено із золота, але серед них також є вироби зі срібла, бурштину та заліза.

Відео дня

Два предмети з темного металу привернули увагу археологів ще під час розкопок. У польових записах 1963 року зазначалося, що під потрісканою оксидною оболонкою приховувався важкий метал, схожий на свинець.

Вироби датують 1400–1200 роками до нашої ери – пізньою бронзовою добою. Один із них – масивний браслет, інший – порожниста сфера, спочатку обгорнута тонкою золотою фольгою. Ймовірно, вона слугувала навершям руків'я меча або церемоніального скіпетра.

Що показав хімічний аналіз

Через 60 років після знахідки колишній реставратор музею Сальвадор Ровіра-Льоренс організував дослідницьку групу, щоб встановити походження загадкового металу. Разом із науковцями Ігнасіо Монтеро Руїсом і Мартіною Ренці він узяв із кожного артефакту крихітні зразки для аналізу методом мас-спектрометрії.

У дослідженні, опублікованому в журналі Trabajos de Prehistoria, науковці шукали хімічні ознаки, які дають змогу відрізнити метеоритне залізо від металу земного походження.

Метеорити містять значно більше нікелю, ніж залізна руда із земних родовищ. Виявлення характерного сплаву заліза й нікелю вказало на метеоритне походження матеріалу. Дослідники дійшли висновку, що і браслет, і сферу виготовили із заліза давнього метеорита.

Однак за тисячоліття сильна корозія змінила хімічний склад зовнішнього шару металу, тому науковці вважають отримані результати попередніми.

Щоб підтвердити висновки й не пошкодити крихкі артефакти, у майбутньому планують провести додаткові дослідження, зокрема за допомогою портативного рентгенівського обладнання. Якщо походження металу підтвердиться, ці вироби стануть найдавнішими відомими артефактами з метеоритного заліза, знайденими на Піренейському півострові.

Цінність заліза до початку залізної доби

На час виготовлення цих предметів технологія виплавки заліза із земної руди ще не поширилася в Західній Європі. Місцеві громади переважно користувалися міддю та бронзою, тому залізо, придатне для обробки, було рідкісним і цінним матеріалом. Оскільки метеоритне залізо падало з неба, давні майстри цінували його нарівні із золотом і сріблом.

Подібні вироби з метеоритного заліза цього періоду знаходили й у східному Середземномор'ї. Один із найвідоміших прикладів – церемоніальний кинджал, похований разом із єгипетським фараоном Тутанхамоном.

Дослідники припускають, що предмети зі скарбу Вільєни могли потрапити до Іспанії торговельними шляхами зі східних регіонів. На користь цієї версії свідчить відсутність доказів того, що доісторичні майстри на території Іспанії самостійно вміли обробляти метеоритне залізо.

Інші цікаві знахідки

Раніше повідомлялося, що чоловік десятиліттями зберігав сувенір з Греції, який виявився навіть старшим за Парфенон. Йдеться про мармуровий фрагмент, який його батько привіз з Афін у 1930-х роках і який багато років зберігався на полиці в їхньому будинку в Чилі.

Власник вважав, що це частина Парфенона, однак згодом грецькі експерти з'ясували, що артефакт має зовсім інше походження. Він належить до значно давнішого святилища, яке розташовувалося на Акрополі ще до спорудження Парфенона.

Фрагмент важить 1,2 кг, а його розміри становлять приблизно 7,5 на 11,5 см. На мармурі збереглося чітке різьблене зображення квітки лотоса.

Вас також можуть зацікавити новини:

• В Центральній Америці розкопали сотні загадкових кам’яних сфер
• Зуб слона віком 700 000 років "розповів" про забутий світ, у якому жили стародавні люди
• Вчені знайшли гриб віком 440 мільйонів років у місці, де не було дерев: що їх здивувало