Біля української антарктичної станції зафіксували аномальне потепління: що це спричинило

Українські полярники зафіксували біля антарктичної станції "Академік Вернадський", що на острові Галіндез, температуру повітря +11,1°C. Це найвищий показник для жовтня за весь період спостережень, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Йдеться, що попередній жовтневий рекорд зафіксували ще 1968 року – тоді повітря прогрілося до +7,9°C. Водночас абсолютний температурний максимум у районі станції становить +12,7°C. Його зареєстрували в лютому 2022 року.

Очільник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк звернув увагу на невелику різницю між абсолютним максимумом і жовтневим рекордом – лише 1,6°C. При цьому йдеться про різні пори року: лютий припадає на розпал антарктичного літа, тоді як жовтень – лише на початок весни. Науковець назвав таку тенденцію тривожною.

Відео дня

"Тобто між загальним і жовтневим максимумами невелика різниця – лише 1,6°С. Але слід враховувати, що йдеться про різні пори року. Лютий – це розпал антарктичного літа. А жовтень – початок весни. Тож це тривожна тенденція", – відзначає Пішняк.

Обидва температурні максимуми супроводжувалися різким потеплінням. Цього разу температура зросла з +1,2°C до +11,1°C – майже на 10 градусів лише за дві з половиною години.

Одночасно вологість повітря знизилася з 90% до 54%, а швидкість вітру зросла з 1,5 до 13,1 м/с. Також змінився його напрямок.

За сукупністю цих ознак науковці припускають, що причиною різкого потепління став гірський фен – сухий і теплий вітер, який виникає, коли повітряні потоки перетинають гірський хребет. У районі станції "Академік Вернадський" цей ефект пов’язаний із вершинами півострова Київ, навпроти якого розташований острів Галіндез зі станцією.

Піднімаючись горами, тепле вологе повітря охолоджується, втрачає вологу, з якої утворюються хмари й опади. Під час конденсації виділяється тепло. Після подолання гірського хребта повітря опускається вниз, стискається й додатково нагрівається. У результаті формується сухий теплий потік, який спричиняє різке підвищення температури та посилює танення льодовиків.

Гірські фени є типовим явищем для цього району Антарктики, однак цього разу вони були особливо інтенсивними. Імовірно, їх посилила так звана атмосферна ріка – вузька смуга атмосфери з високою концентрацією вологи.

Останніми роками такі потоки дедалі частіше проникають із тропіків у полярні регіони, переносячи великі обсяги теплого вологого повітря, зазначають науковці. Це один із наслідків зміни клімату, який активно досліджують науковці Національного антарктичного наукового центру.

Під час потепління метеорологи також спостерігали над горами сочевицеподібні хмари – характерні хмари овальної форми, які часто супроводжують гірські фени. Вони утворюються з вологи, яку повітряний потік втрачає під час проходження над гірськими вершинами. Завдяки постійному надходженню вологи такі хмари можуть тривалий час залишатися майже нерухомими.

На одній зі світлин, оприлюднених полярниками, також видно темні хмари над горами. Науковці припускають, що в цей момент із них випадали інтенсивні опади. Вони могли бути ще однією ознакою процесів, які супроводжували екстремальне потепління.

Інші новини екології

Як писав УНІАН, на території Нижньодністровського національного природного парку, що на Одещині, зафіксували зграю ластівок, які не відлетіли до теплих країв. Орнітолог, кандидат біологічних наук Сергій Курочкін пояснив, чому вони досі тут, коли більшість їхніх родичів уже вирушила до Африки.

Причин затримки може бути кілька, серед яких - затяжне осіннє тепло – ластівки живляться комахами, яких ловлять у польоті. Якщо погода залишається теплою і комах достатньо, птахи можуть відкладати відліт.

Вас також можуть зацікавити новини:

• В Україні росте незвичайний гриб, що відроджується після дощу: де його знайти
• На Одещині помітили птахів з північного полюса (фото)
• До 5 тисяч гривень за гусака: чоловік на Хмельниччині вирощує незвичайних птахів