Під японським супервулканом Кікай виявили нові запаси магми

Підводна кальдера Кікай біля Японії поступово накопичує свіжу магму через тисячі років після одного з найпотужніших вивержень голоцену. Відкриття може допомогти зрозуміти, як відновлюються магматичні резервуари Єллоустоуна та Тоби. Повний текст новини

Науковці з Університету Кобе виявили під кальдерою Кікай значний резервуар, що містить велику частку магми. Ця вулканічна система розташована переважно під водою біля Японії. Приблизно 7300 років тому тут сталося одне з найбільших відомих вивержень голоцену — геологічної епохи, яка почалася близько 11 700 років тому й триває досі. Про це пише Sciencedaily.

Реклама Adv

Під японським супервулканом виявили великий резервуар магми

Після масштабних вивержень порожнина під вулканом може частково обвалитися, утворюючи широку заглибину — кальдеру. Однак досі науковці недостатньо розуміють, як такі системи знову накопичують величезні обсяги магми, необхідні для нових потужних вивержень.

«Щоб зрозуміти, як відбуваються виверження гігантських кальдер, ми маємо з’ясувати, як можуть накопичуватися такі великі обсяги магми», — пояснив геофізик Університету Кобе Нобукадзу Сеама.

Як дослідники вивчали магму під океанським дном

Команда Університету Кобе спільно з Японським агентством морських і земних наук та технологій (JAMSTEC) провела сейсмічні дослідження підводної частини вулканічної системи.

Реклама

Для цього науковці використовували масиви пневматичних гармат, які створювали сейсмічні імпульси. Хвилі проходили крізь земну кору, а сейсмометри на океанському дні реєстрували їхній рух. Оскільки хвилі поширюються по-різному крізь тверді породи та ділянки з розплавленим матеріалом, дослідники змогли визначити приблизні розміри й форму підземного резервуара.

Пальне

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на

Його розташування та масштаб свідчать, що він пов’язаний із тією самою системою зберігання магми, яка брала участь у давньому виверженні.

Додаткові докази отримали завдяки дослідженню лавового купола, який формується в центральній частині кальдери приблизно протягом останніх 3900 років. Хімічний склад матеріалу цього купола відрізняється від складу порід, викинутих під час давнього виверження.

На думку дослідників, це означає, що магма під кальдерою, ймовірно, не залишилася там незмінною з часів катастрофи, а поповнювалася новими порціями розплавленої породи з глибших шарів Землі.

Реклама

Що відкриття пояснює про Єллоустоун і Тобу

Результати дослідження, опублікованого в журналі Communications Earth & Environment, можуть допомогти пояснити процеси накопичення магми й в інших великих вулканічних системах, зокрема в Єллоустоуні у США та Тобі в Індонезії.

Запропонована модель передбачає, що після потужного виверження нова магма поступово надходить до вже наявного підземного резервуара. Вивчення цього процесу може допомогти науковцям краще розуміти довгострокові цикли вулканічної активності та визначати ознаки можливих майбутніх вивержень.

Водночас накопичення свіжої магми під Кікай не означає, що нове катастрофічне виверження неминуче або очікується найближчим часом. Дослідники планують удосконалювати сейсмічні методи, щоб детальніше вивчати рух магми та розвивати способи моніторингу великих вулканічних систем.