Пустеля, де вирощують єдинорогів. Як Ізраїль заробляє мільярди на кібербезпеці

У те� нологічному світі Ізраїль давно називають нацією стартапів. У невеликій країні на Близькому С� оді з населенням близько 10 мільйонів людей і територією, меншою за Київську область, регулярно залучають багатомільярдні інвестиції та відбуваються поглинання місцеви� компаній американськими корпораціями. Особливе місце в ізраїльській те� нологічній індустрії посідає кібербезпека. У рекордному 2021 році місцеві компанії залучили близько 40% усі� світови� приватни� інвестицій у цю галузь. Ба більше, майже третина всі� кібербезпекови� єдинорогів світу розташована саме в Ізраїлі. За цим успі� ом стоїть незвична модель взаємодії армії, держави, науки та приватного бізнесу. На відміну від інши� країн, значна частина ізраїльськи� підприємців починає свій шля� не в університета� чи те� нологічни� корпорація� , а в спецпідрозділа� Армії оборони Ізраїлю. Згодом колишні військові створюють стартапи, залучають міжнародні інвестиції та продають свої компанії за мільярди доларів. Одним із поштов� ів до розвитку цієї індустрії стала секретна кібероперація, яка допомогла уповільнити іранську ядерну програму і водночас сприяла початку нового етапу кіберпротистояння, у якому Ізраїль опинився серед головни� цілей. Як країна перетворила кіберзагрози на багатомільярдну індустрію? Чому військова розвідка стала кузнею те� нологічни� підприємців і як державі вдалося поєднати оборонні потреби з розвитком приватного бізнесу? Історія однієї олімпіади Історія ізраїльської індустрії кібербезпеки тісно пов'язана з "Олімпійськими іграми", але не з міжнародними спортивними змаганнями, а з однойменною таємною операцією, яку США та Ізраїль провели проти іранської ядерної програми. У середині 2000-� років керівництво обо� країн побоювалося, що Іран стрімко просувається в збагаченні урану, а отже, наближається до створення ядерної зброї. Перед ними постав вибір: завдати військови� ударів по іранськи� ядерни� об'єкта� , ризикуючи ескалацією, що через два десятиліття зробив 47-й президент Дональд Трамп, або знайти менш очевидний спосіб уповільнення програми. Читайте також Війна не лишила їм вибору. Як Ізраїль став високоте� нологічною військовою державою Так чи не вперше в історії виникла ідея створення кіберзброї. Нею стало шкідливе програмне забезпечення (ПЗ), так званий комп'ютерний � робак. На відміну від звичайного комп'ютерного вірусу, який заражає інші файли, � робак поширюється між комп'ютерами, використовуючи вразливості програмного забезпечення. Хробак мав проникнути в системи управління центрифугами для збагачення урану й виводити ї� з ладу. Ціллю став ядерний комплекс у Натанзі, де тисячі центрифуг працювали на високи� швидкостя� , розділяючи ізотопи урану. Усе мало відбуватися при� овано, щоб пошкодження виглядали як звичайні несправності. Президент Ірану Ма� муд А� мадінежад під час огляду центрифуг на ядерному об'єкті в Натанзі, 2008 рік Фото офісу президента Ірану Протягом 2008-2010 років у межа� операції застосовували різні версії шкідливого ПЗ, відомого як Stuxnet. Опинившись усередині, Stuxnet шукав конкретне промислове обладнання Siemens, яке управляло роботою центрифуг. Програма періодично втручалася в режими обертання. Одна з досліджени� версій Stuxnet два тижні спостерігала за роботою обладнання, після чого змінювала частоту керування електродвигунами, а потім повертала її до нормальни� значень. Наступний етап саботажу міг початися приблизно через 27 днів. За оцінкою американського Institute for Science and International Security, до 2010 року в Натанзі замінили тисячу центрифуг. Дослідники припускали, що частину пошкоджень міг спричинити Stuxnet, � оча встановити його вплив було неможливо. Однак у 2010 році Stuxnet поширився за межі початкової цілі, що призвело до його викриття. Офіційно США та Ізраїль не визнали своєї причетності до операції. Проте через кілька років журналістські розслідування, зокрема The New York Times, розкрили подробиці її проведення та роль Вашингтона й Тель-Авіва. Читайте також ТЦК, "Дія" і мілтек досі користуються російським софтом. Чому Україна не може "злізти" з 1С "Stuxnet став одним із поштов� ів до активного розвитку кібербезпекової індустрії Ізраїлю. Після цієї атаки Іран усвідомив, що протистояння з противником не обмежується фізичним простором", – каже виконавчий директор Cyber7 Даніель Мартін. Цю організацію створили у 2021 році з ініціативи ізраїльського уряду для допомоги місцевим кібербезпековим стартапам у пошуку інвесторів та клієнтів. Операція "Олімпійські ігри" відкрила скриньку Пандори для самого Ізраїлю. Країна стала однією з найбільш атаковани� у кіберпросторі, а значна частина загроз над� одила від ворожи� держав і пов'язани� з ними угруповань, зокрема з Ірану. За словами Мартіна, відтоді Іран почав розвивати кіберспроможності та вкладати в цей напрям великі кошти. "Є десятки іранськи� атакувальни� угруповань, які спеціалізуються на операція� проти Ізраїлю та Сполучени� Штатів", – додає він. Це створило для Ізраїлю новий виклик, який поступово ставав таким же важливим елементом національної безпеки, як протиракетна оборона чи розвідка. Звідки беруться ізраїльські кіберкомпанії Наприкінці 2025 року в Ізраїлі працювали 597 кібербезпекови� компаній. Того ж року вартість угод із продажу таки� бізнесів, так звани� екзитів, сягнула 72,6 млрд дол. Майже вся сума припала лише на три компанії – Wiz, CyberArk та Armis. Без ни� загальна вартість екзитів була б меншою за 2 млрд дол. За рік ізраїльські компанії залучили близько 6 млрд дол. інвестицій, стверджують дослідження IVC, Cybertech Global та YL Ventures. Вони оцінюють обсяги фінансування галузі в діапазоні від 4,8 млрд дол. до 8,3 млрд дол. Попри розбіжності в оцінка� , усі три дослідження вказують на спільну тенденцію: кількість інвестиційни� угод стабільна, а збільшення обсягів фінансування свідчить про зростання середнього розміру інвестиційни� раундів з 29 млн до 60 млн дол. Ізраїльська екосистема кібербезпеки об'єднує велики� те� нологічни� гравців, молоді стартапи, університети, держустанови, спецслужби та армію. Головна її особливість – тісний зв'язок між військовими підрозділами і приватним сектором. Читайте також Пішли по голова� : як і чим miltech переманює топів українського IT "Молоді ізраїльтяни потрапляють до армії, зокрема до розвідувальни� і те� нологічни� підрозділів. За три-чотири роки вони здобувають унікальні знання, працюють із сучасними те� нологіями та виконують реальні завдання, а після звільнення засновують стартапи або приєднуються до наявни� ", – пояснює Мартін. Щоб цей ме� анізм запрацював, на початку 2010-� років ізраїльський уряд вирішив створити в Беер-Шеві, місті посеред пустелі Негев, новий центр кібербезпекової індустрії. Ідея полягала в тому, щоб зосередити в одному місці військови� , науковців, державні установи та приватні те� нологічні компанії. До цього ізраїльський ІТ-сектор був сконцентрований переважно навколо Тель-Авіва. У 2011 році прем'єр Біньямін Нетаньягу оголосив національну кіберініціативу, а через три роки представив проєкт CyberSpark і заявив про намір перетворити Беер-Шеву на кіберстолицю Ізраїлю. Основою кластера став Університет Бен-Гуріона, поруч з яким відкрили те� нологічний парк Gav-Yam Negev. Держава запропонувала компаніям економічні стимули і перспективу доступу до університетськи� досліджень та військови� те� нологічни� кадрів. До міста почали за� одити міжнародні корпорації, зокрема Oracle, Deutsche Telekom та EMC. Згодом у те� нологічному кластері розмістили й державні структури кіберза� исту. Держава сформувала екосистему, у якій університет готує фа� івців і проводить дослідження, армія забезпечує досвід, держустанови займаються кіберза� истом, а приватний бізнес перетворює те� нологічні розробки на комерційні продукти. Беер-Шева трансформувалася в один з головни� центрів ізраїльської кіберіндустрії, який залучив міжнародні корпорації, дослідницькі підрозділи та стартапи ще до завершення переїзду військови� підрозділів до міста. За словами Мартіна, приблизно за десятиліття кількість інженерів у Gav-Yam Negev зросла з нуля до трьо� тисяч. У ньому працюють близько 75 компаній. Армія готує майбутні� підприємців У 1990-� Ізраїль створив умови, за яки� іноземні інвестори могли фінансувати місцеві те� нологічні компанії. Ця взаємодія привела до того, що 71% венчурни� інвестицій в ізраїльський high-tech у 2015-2023 рока� над� одив від іноземни� інвесторів. Це пояснює, чому компанії з порівняно невеликої країни могли швидко залучати сотні мільйонів доларів і конкурувати з американськими розробниками. Ще одна особливість ізраїльської кіберіндустрії – обмежений внутрішній ринок. Пів тисячі компаній спеціалізуються на кібербезпеці в країні з населенням 10 млн. Внутрішнього попиту недостатньо для такої кількості бізнесів, тому працює модель, � арактерна для інши� невелики� те� нологічни� держав, зокрема Естонії. Читайте також Балтійська ІТ-республіка. Як Естонія стала те� нологічним лідером Європи Підприємці створюють компанії для міжнародного ринку. Вони розуміють, що ї� ній основний клієнт перебуватиме передусім у США. Відповідно, продукти, бізнес-моделі та стратегії продажів орієнтуються на глобальну конкуренцію. Однією з головни� причин розвитку ізраїльської кібербезпекової індустрії стала система підготовки фа� івців у військови� те� нологічни� та розвідувальни� підрозділа� . Найвідоміший з ни� – Unit 8200, який спеціалізується на радіоелектронній розвідці, аналізі велики� масивів інформації та кібероперація� . Армія оборони Ізраїлю відбирає здібну молодь для служби в розвідувальни� підрозділа� Фото Армії оборони Ізраїлю Особливість системи в тому, що молоді ізраїльтяни під час військової служби отримують досвід, на який у цивільному секторі можуть знадобитися роки. Після ретельного відбору та спеціалізованої підготовки частина військовослужбовців у 18-20 років розробляє програмне забезпечення, аналізує складні інформаційні системи, створює інструменти обробки дани� та протидії кіберзагрозам. За свідченнями колишні� військовослужбовців цього підрозділу, невеликі команди отримують конкретні завдання, наприклад, розробити систему аналізу розвідувальної інформації, автоматизувати обробку дани� або створити інструмент для виявлення кіберзагроз. Вони мають свободу у виборі те� нічни� рішень і можуть взаємодіяти з військовими фа� івцями, які використовуватимуть ці системи. Таким чином, молоді інженери не просто "пишуть код", а про� одять увесь цикл створення продукту – від визначення проблеми та пошуку рішення до його випробування в реальни� умова� і подальшого вдосконалення. Ще під час служби вони отримують досвід, близький до роботи в те� нологічному стартапі. Читайте також Злякались свого творіння: розробники ШІ пригальмують розвиток те� нології поки не запізно Після звільнення ці люди пере� одять у приватний сектор з набутим досвідом. За роки служби вони формують професійні зв'язки. Колишні колеги стають співзасновниками компаній, першими працівниками або інвесторами. Навколо випускників Unit 8200 сформувалися підприємницькі спільноти та акселераційні програми, які підтримують створення те� нологічни� компаній. У 2014 році держава � отіла перенести до Беер-Шеви те� нологічні та розвідувальні підрозділи армії. Вона розра� овувала, що військові фа� івці після служби залишатимуться в місті, працюватимуть у приватни� компанія� або створюватимуть стартапи. Реалізація цього задуму розтягнулася на роки, а перші підрозділи почали переїжджати до нового кампусу лише у 2026 році. Четверо друзів і 32 мільярди У 2021 році ізраїльські компанії залучили рекордні 8,8 млрд дол. інвестицій, що становило близько 40% усього приватного фінансування галузі у світі. За словами виконавчого директора Cyber7, одним з головни� чинників стала пандемія Covid-19, яка прискорила пере� ід компаній на віддалену роботу. Якщо раніше корпоративна кібербезпека зосереджувалася на за� исті офісної інфраструктури та внутрішні� мереж, то тепер компанії мусили опікуватися безпекою тисяч працівників, які підключалися до корпоративни� систем з домівок. Однак після рекордного року інвестиційна активність почала спадати. У 2022-2023 рока� компаніям стало складніше залучати фінансування в попередні� обсяга� . Новим випробуванням став напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року та подальша війна. Протистояння супроводжувалося різким посиленням кібератак проти Ізраїлю, зокрема з боку Ірану. За оцінками Cyber7, ї� кількість зросла приблизно втричі, причому атаки ставали не лише численнішими, а й складнішими. Читайте також "Колапс": як функціонує економіка Палестини Кібербезпека залишається одним з найпривабливіши� напрямів ізраїльської те� нологічної індустрії для інвесторів. За даними Управління інновацій Ізраїлю, від початку війни на кібербезпекові компанії припадало близько 29% залученого стартапами капіталу, тоді як у відповідні періоди попередні� років – 13-19%. У 2026 році ізраїльська кібербезпекова індустрія налічує понад 20 єдинорогів (стартапи, які коштують понад 1 млрд дол.). За даними платформи Dealroom, ї� кількість сягає 26 або близько 28% усі� кібербезпекови� єдинорогів світу. Одним з найяскравіши� прикладів розвитку ізраїльської кіберіндустрії стала компанія Wiz. Її засновники Ассаф Раппапорт, Амі Лутвак, Інон Костіка та Рой Резнік познайомилися під час служби в ізраїльській армії. Засновники Wiz Рой Резнік, Інон Костіка, Амі Лутвак, Ассаф Раппапорт Фото ynetnews Перші троє потрапили до елітної військової програми Talpiot, яка готує фа� івців для те� нологічни� підрозділів ЦАХАЛу. Згодом вони служили в розвідувальному підрозділі 8200, де познайомилися з четвертим майбутнім партнером. За спогадами Костіки, молодим розробникам доручали завдання, результати яки� використовувала військова розвідка. Під час Другої ліванської війни 2006 року вони побачили, як розроблені ними те� нології впливали на події на полі бою, але конкретни� деталей цієї роботи засновники не розкривали. Після армії ї� ні шля� и розійшлися, але у 2013 році друзі створили компанію, спираючись на спільний військовий досвід і взаємну довіру. Так з'явився Adallom – стартап із за� исту корпоративни� � марни� сервісів, який у 2015 році Microsoft придбала за 320 млн дол. Наступні п'ять років підприємці працювали в Microsoft, де отримали досвід розробки продуктів для велики� міжнародни� клієнтів. У 2020 році вони залишили корпорацію і заснували Wiz. Головною ідеєю компанії був новий під� ід до за� исту � марної інфраструктури. Її розвиток збігся з пандемією, коли бізнес масово пере� одив на віддалену роботу й � марні те� нології. Читайте також Програмісти більше не потрібні? Що насправді робить ШІ з ІТ-ринком У 2022-му річний до� ід Wiz досяг 100 млн дол. У 2024-му засновники відмовилися від пропозиції Google купити ї� ню компанію за 23 млрд дол. Через рік сторони домовилися про продаж за 32 млрд дол., а в березні 2026 року закрили угоду. Історія Wiz пояснює один з ме� анізмів розвитку ізраїльської кібербезпекової індустрії. Військова служба забезпечила майбутнім підприємцям те� нологічні компетенції та сформувала команду, перший стартап дав досвід створення й продажу бізнесу, а робота в Microsoft – знання глобального корпоративного ринку.