Українська діаспора об’єднала науковців із десяти країн на конференції до 180-річчя Миклухи-Маклая

Про це Укрінформу повідомила очільниця освітньої референтури СФУЖО, регіональна віцепрезидентка Світового конгресу українців Наталія Пошивайло-Таулер (Австралія).

Захід відбувся 30 жовтня в онлайн-форматі та об’єднав науковців, освітян, музейників, студентів, краєзнавців і представників українських громадських організацій із десяти країн світу та дванадцяти міст України.

Головною темою наукового обговорення стало переосмислення спадщини Миколи Миклухи-Маклая (1846–1888) у контексті його українського походження, міжнародної наукової діяльності та гуманістичних поглядів.

Організатори наголосили на необхідності досліджувати українське коріння вченого та повертати український вимір його біографії у світовий науковий і культурний простір. «Повернення таких фігур є нашою новою культурною реконкістою», - зазначила ініціаторка конференції Наталія Пошивайло-Таулер.

Микола Миклухо-Маклай походив по батьківській лінії з українського козацького роду Миклух. Його батько народився у Стародубі, історично пов’язаному з українськими землями. Родинна історія дослідника також пов’язана з Малином на Житомирщині, який він відвідав у 1886 році.

Водночас учений здобув міжнародне визнання завдяки дослідженням Нової Гвінеї, Океанії та Австралії. Його наукові праці охоплювали географію, антропологію, етнографію, природознавство й морську біологію. Особливе місце в його спадщині посідають гуманістичні погляди, зокрема переконання в рівності людей незалежно від расового походження та необхідності поважати культуру корінних народів.

З вітальними словами до учасників конференції звернулися голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, виконувач обов’язків президента Українського географічного товариства В’ячеслав Олещенко та голова організаційного комітету Наталія Пошивайло-Таулер.

До організації конференції та партнерської співпраці долучилися СФУЖО, СКУ, Українське географічне товариство, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Малинський історико-краєзнавчий музей, історико-краєзнавчий меморіальний комплекс у Гамарні, Союз Українок Вікторії та Союз Українок Естонії.

У роботі конференції також взяли участь представники інших українських університетів, наукових і культурних установ.

Програма охоплювала дослідження українського походження Миклухи-Маклая, його географічних експедицій, внеску в природничі науки, антропологію та морську біологію. Окремі доповіді були присвячені питанням колоніалізму, прав людини, збереження архівів, музейних колекцій, українській літературній спадщині та використанню сучасних технологій у географічних дослідженнях.

Окрему увагу приділили австралійському періоду життя вченого. У 1878 році Миклухо-Маклай прибув до Сіднея, де співпрацював із місцевими науковцями. За його ініціативою у 1881 році у Ватсонс-Бей відкрилася морська біологічна станція, історична будівля якої збереглася донині.

У доповіді «Австралійська спадщина Миклухо-Маклая» Наталія Пошивайло-Таулер представила результати дослідження австралійських архівів, наукових колекцій, родинних матеріалів і ролі дружини вченого Маргарет Емми Робертсон у збереженні його спадщини.

Окремо учасники звернулися до творчості українських письменників Австралії Дмитра Нитченка та Пилипа Вакуленка, які сприяли збереженню пам’яті про дослідника в українському культурному середовищі. Учасники наголосили, що спадщина Миклухи-Маклая є важливою сторінкою історичних зв’язків України з Австралією та країнами Океанії.

Представники Українського інституту національної пам’яті відзначили значення співпраці з українською громадою Австралії для популяризації спадщини Миклухи-Маклая та інших видатних українців, пов’язаних із регіоном.

Організатори конференції підкреслили, що повернення українського виміру біографії вченого не заперечує його міжнародного значення, а сприяє повнішому розумінню історії світової науки.

За підсумками конференції буде випущено збірник електронних статей. Учасники висловили зацікавленість у продовженні міжнародної співпраці, дослідженні архівних матеріалів та популяризації наукової спадщини Миклухи-Маклая.

Як повідомляв Укрінформ, у суботу, 31 жовтня, у рамках Європейського форуму української діаспори «Аугсбург 2026» пройшли Річні збори Європейського конгресу українців, під час яких ухвалили план дій на 2027 рік. 

Фото: Український інститут національної пам’яті, Наталія Пошивайло-Таулер