В Укрінформі обговорили історію появи та розвитку проукраїнських ініціатив на сході та півдні України

Як зазначив на відкритті конференції голова ГО «Інститут соборності» Сергій Стуканов, приводом для проведення конференції стала 20-та річниця заснування «Поштовху» - організації, яка виникла в Донецьку 31 жовтня 2006 року з ініціативи студентів і випускників історичного та інших факультетів Донецького національного університету.

За словами Стуканова, «Поштовх» виник як ініціатива молоді, яка прагнула розвивати українську ідентичність на Донеччині. Він розповів, що на установчих зборах 31 жовтня 2006 року на історичному факультеті Донецького національного університету зібралися близько 20 юнаків і дівчат віком від 17 до 23 років.

Стуканов провів паралелі між «Поштовхом» та попередніми поколіннями української молоді, які об'єднувалися задля національного відродження, зокрема учасниками «Руської трійці» в Галичині та «Братства тарасівців». На думку Стуканова, історія організації засвідчує, що прагнення розбудовувати Україну об'єднує молодих людей різних епох.

«Це історія про молодь, яка прагне будувати Україну. І це завжди не тільки про теоретизування, не тільки про ідею, але це також і про дію, і про чин», - сказав Стуканов.

Він нагадав, що чимало учасників організації долучилися до Революції гідності, а після початку російської агресії у 2014 році стали на захист України. Зокрема, голова «Поштовху» Юрій Матущак добровільно пішов на фронт і загинув під Іловайськом 29 серпня 2014 року. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

За словами Стуканова, конференцію започаткували, щоб вивести історію «Поштовху» та інших проукраїнських ініціатив за межі особистих спогадів і зробити її предметом системного наукового дослідження. Він наголосив, що поряд із протидією російській пропаганді та поширенням українських наративів важливо працювати з історичними джерелами й залучати до цього наукову спільноту.

Як зазначають організатори, в умовах тимчасової окупації частини територій сходу й півдня України та Криму важливо досліджувати історію цих регіонів і протиставляти російським наративам історичні факти.

«Люди, які створили "Поштовх", інші проукраїнські рухи на Донбасі, якраз і не дали задавити російській машині і колаборантам все українське на цій землі. Тому необхідне наукове вивчення цих рухів та ініціатив, вивчення справжньої історії української Донеччини та Луганщини. І поступово, крок за кроком, але ми маємо витиснути ці залишки наративів російської імперії, радянщини», - сказав під час відкриття конференції генеральний директор національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий.

Конференція покликана об’єднати дослідників національного руху, розвитку української ідентичності та національно-визвольних змагань на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі, Херсонщині й у Криму.

У відкритті заходу також взяли участь голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, перший заступник голови Держтелерадіо Богдан Червак, ректор Донецького національного університету імені Василя Стуса Ілля Хаджинов та представники наукової спільноти.

Загалом конференція об’єднала майже 50 доповідачів - науковців, дослідників історії сходу й півдня України, краєзнавців, журналістів та політологів.

Серед тем доповідей - діяльність «Поштовху» у 2006-2014 роках, роль історичного факультету Донецького національного університету у формуванні проукраїнського середовища, витоки українського культурно-просвітницького руху на Донеччині, боротьба за українську модель історичної пам’яті на півдні України, особливості приазовської регіональної ідентичності та діяльність релокованого Луганського обласного драматичного театру.

Окремі виступи були присвячені історії онлайн-видання «Східний варіант» і внеску історика Віктора Докашенка у формування української ідентичності на Донеччині.

Організатори планують зробити конференцію щорічним майданчиком для дослідження та популяризації історії українського руху на сході й півдні країни.

Як повідомляв Укрінформ, у березні-квітні 2014 року в Донецьку відбулося п’ять проукраїнських мітингів. Наймасовіші акції зібрали, за різними оцінками, до 10 тис. учасників, які виступали за єдність України. Під час мітингу 13 березня проросійські бойовики напали на активістів, унаслідок чого загинув учасник українського руху Дмитро Чернявський.