Кремль втрачає контроль: чому Путін тікає з Москви та зачищає власне оточення

Москва більше не здається Володимиру Путіну безпечним місцем. Російський диктатор фактично перетворив власну резиденцію на Валдаї на фортецю, стягнувши туди десятки систем ППО. Але за посиленням охорони ховається значно більша проблема: війна дедалі сильніше б'є не лише по військових можливостях Росії, а й по відносинах усередині її владної верхівки.

Олігархи втрачають мільярди, урядовці опиняються під загрозою усунення, а сам Путін, схоже, дедалі менше довіряє навіть найближчому оточенню. В ексклюзивному аналітичному розборі для 24 Каналу журналіст Олександр Демченко пояснив, як окультні захоплення Путіна впливають на ухвалення рішень та чому російські еліти можуть дедалі гостріше відчувати наслідки його політики.

популярні відео

Втеча з Москви та нова фортеця диктатора

Російська столиця остаточно втратила статус безпечного тилу. Передислокація величезної кількості систем протиповітряної та протиракетної оборони з Москви до резиденції на Валдаї свідчить про кардинальну зміну пріоритетів Кремля.

Наразі навколо особистої фортеці Путіна зосереджено понад п'ятдесят веж ППО – це третина від усіх наявних у Росії подібних систем. Лише у жовтні там звели шістнадцять нових об'єктів, переважно з південного напрямку.

Журналіст Олександр Демченко пояснює, що цей крок є фактичним визнанням Москви прифронтовим містом. Російський диктатор усвідомив, що українські безпілотники здатні дістати будь-яку ціль у столиці. Показовим є те, що мінометні розрахунки та системи захисту розміщують безпосередньо на дахах Кремля та мавзолею, тоді як сам очільник держави з'являється у місті вкрай рідко, віддаючи перевагу ізоляції на Валдаї разом із найближчим оточенням. Це залишає московські еліти сам на сам із загрозою, що лише підсилює їхнє роздратування.

Аналітика від Демченка: дивіться відео

Шамани замість Генштабу та втрата авторитету

Психічний стан російського керівництва викликає все більше запитань навіть усередині Росії. Замість військових стратегів дати масованих ракетних ударів по Україні Путіну все частіше призначають так звані кремлівські шамани та астрологи, які тісно пов'язані з ФСБ. Прив'язка обстрілів до фаз місяця чи окультних ритуалів свідчить про глибоку деградацію системи прийняття рішень.

Паралельно відбувається стрімка втрата залишків міжнародного авторитету. Показовим став інцидент на газовому форумі, коли президент Мозамбіку опублікував невідредаговане фото з Путіним, виставивши на посміховисько його комплекси щодо зросту та використання спеціального взуття.

Раніше протокол Кремля жорстко контролював такі речі заради "державної безпеки", але тепер навіть лідери африканських країн, на які Росія намагається поширити свій вплив, публічно демонструють зневагу до російського диктатора.

Розкол еліт: олігархи платять за війну

Ізоляція Путіна має не лише безпековий, а й глибокий політичний вимір. Залишивши урядовців та олігархів у вразливій Москві, диктатор провокує зростання невдоволення серед еліт. Ситуація загострюється через колосальні фінансові втрати російського великого бізнесу.

За останніми даними, російські мільярдери втратили близько 400 мільярдів особистих коштів. Це не просто падіння вартості активів, а пряме вилучення грошей з кишень олігархів на фінансування військової машини.

Кремль обіцяв своїй номенклатурі швидке вирішення проблем, зокрема через можливі домовленості з новою американською адміністрацією. Проте реальність виявилася іншою: санкції діють, бізнес руйнується, а удари по російських нафтопереробних заводах тривають. Нездатність Путіна виконати свої обіцянки перед елітою породжує сумніви в його доцільності як лідера.

Перехоплені розмови високопосадовців, зокрема зятя Бориса Єльцина Валентина Юмашева, підтверджують бажання частини істеблішменту повернутися до переговорів з Європою та відновити колишній рівень життя.

Зачистка уряду Мішустіна

Страх перед внутрішнім бунтом змушує Путіна діяти на випередження. Найяскравішим прикладом параноїдальних настроїв у Кремлі стала тиха, але масштабна зачистка оточення прем'єр-міністра Михайла Мішустіна. Усі міністри та ключові фігури, яких він привів в уряд, були усунуті з посад.

Мішустін фактично залишився прем'єром без власної команди, перетворившись на номінальну фігуру на кшталт Дмитра Медведєва.

Причиною таких дій стали чутки про те, що Мішустін намагався дистанціюватися від токсичної політики Кремля, заручився підтримкою Китаю та почав розглядатися як потенційний наступник. Для 72-річного Путіна наявність 60-річного амбітного прем'єра з власною силовою та фіскальною вертикаллю стала неприйнятною загрозою.

Арешти творців системи електронного документообігу податкової служби, яка була головним досягненням Мішустіна, свідчать про цілеспрямоване знищення його апаратної ваги.