Ниточки перетинаються в Кремлі: чому Трамп хоче врятувати Орбана від в'язниці

За пів року лише серед топпосадовців Орбана під слідством опинились: через незаконний розподіл державних коштів – ексміністр культури та інновацій, депутат від "Фідес" Балаж Ганко; через хабарі – ексміністр національного розвитку Міклош Сестак; через фінансові зловживання – ексголова Національного банку Дьордь Матолчи та його син. Про це пише Дмитро Корнієнко.

популярні відео

Також під загрозою слідства через політичну корупцію – ексміністр МЗС Сіярто у справі з китайським BYD. Через незаконні та політично вмотивовані дії у справі "українських інкасаторів" під загрозою опинилися ексгенеральний прокурор Надь та керівник Центральної слідчої прокуратури Фюрхт. І саме через них все ближче підходять безпосередньо до Орбана.

Трамп нічого не робить за просто так

Тож намір Трампа пролобіювати Віктора Орбана на посаду Генерального секретаря ООН є передусім спробою вивести експрем'єра з-під удару, поки "Тиса" та Мадяр зберігають популярність, а план реваншу не пропрацьований. Цей намір Трампа відображений у заявах президента.

Але чи все так просто? Чи готові ви повірити в просто "альтруїзм" Трампа, щоб врятувати "старого друга"? Друга, від якого сам Трамп дистанціювався в перші місяці після поразки того на виборах, хоча до того були місяці прямої підтримки Орбана.

Інтереси Кремля та Пекіна щодо призначення Орбана на посаду генсека

Пекін давно мріє призначити / висунути на посаду генерального секретаря лояльного до себе кандидата. Але зробити це безпосередньо не дозволяє Китаю склад постійних членів Радбезу ООН. Тому Китай увесь час йшов довгим шляхом через лобіювання "далеких" кандидатів з Південної Америки чи Африки, де Пекін збільшував свою присутність.

Орбан, який має "європейський паспорт", але давні зв'язки з Китаєм, якого Пекін розглядав як ключового союзника в ЄС, а Угорщину – як "ворота" до Європи, був би бажаним кандидатом для Пекіна на посаду генсека.

Про інтереси Кремля і говорити не варто: отримати підконтрольного генсека, скомпрометованого зв'язками з Кремлем, який хоч з імпотентної організації, але міжнародної трибуни, почав би лобіювати всі викривлення, такі бажані для Кремля. Бо такий генсек стане топпропагандистом Кремля, і вже не здаватиметься дивом побачити резолюції "із засудженням України за нібито напад на "мирних московських мальчиков".

А що Трамп?

Суб'єктивно, але повірити в його альтруїзм я не можу, навіть щодо старого друга Орбана, якого після поразки декілька місяців ігнорував. Ситуація глибша, і ниточки перетинаються в Кремлі.

Нагадаю, що Орбан до обрання Трампа президентом був ключовим контактером / поштовим голубом між Трампом (кандидатом) та Путіним, відкрито передаючи пропозиції сторін, коли прямий контакт із Кремлем не був суспільно легалізований, як зараз за Трампа. Це все задокументовані факти.

І в минулому Орбана, і в минулому Трампа є одне спільне – кримінальні гроші Кремля.

Політичне сходження Орбана пов'язують із грошима московитської мафії Могилевича. Натомість вихід Трампа із шести банкрутств тісно пов'язаний з московитською мафією, гроші від якої отримувала родина Трампів у критичний момент, викуповуючи активи за завищеною вартістю. У журналістських розслідуваннях можна зустріти такі прізвища, як В'ячеслав Іваньков (Япончик), Фелікс Сатер, Давид Богатін (інвестиційна гілка Могилевича) чи мільярдер Риболовлєв.

Чого тільки вартують цитати Трампа-молодшого. "Ми бачимо, як із Росії надходить дуже багато грошей", – пояснив на конференції син Трампа, відповідаючи на запитання про банкрутства.

Або пояснення Трампа-молодшого про гроші для створення гольф-клубу батька: "Ми отримуємо з Росії все фінансування, яке нам потрібне". Пізніше син американського президента заперечив, що казав таке.

Тож для Трампа порятунок Орбана – це не стільки дружній альтруїзм, скільки убезпечення себе. Спосіб утримати кінці 1990-х та 2000-х років у воді, бо хто знає, куди ще можуть привести ці ниточки та за яких обставин спливуть нові подробиці щодо родини Трампа, чутки про яку, як і про родину Орбанів, тісно пов'язані з московитським мафіозним середовищем. І хто знає, що саме передав Орбан Трампу з Кремля, коли той був ще кандидатом у президенти.

Смерть легітимності ООН

Очевидно, що тема "генсека Орбана" – це ще одна тема майбутньої зустрічі на трьох між США, Китаєм та Росією. Якщо так станеться, то це буде остаточна смерть легітимності ООН (можу сказати за себе, але припущу, що так буде і для більшості).

За звання найбільш корумпованої організації останніх десятиліть змагаються ФІФА та ООН. Але в разі обрання Орбана ООН переможе в цьому антизмаганні з великим рахунком. А шанс цього є, бо в ООН проблеми з грошима (зокрема через неефективний менеджмент), а 40% фондів програм утворюються внесками Китаю та США, де американці ще й скорочують та навмисно притримують їх сплату, очевидно, для майбутнього шантажу, зокрема (не тільки через те, що Трамп не любить ООН).