Росія без росіян – цілком реальний сценарій: інтерв'ю Цимбалюка про паніку в Кремлі, удари по НПЗ та теракти в Москві

Росія намагається використати евакуацію українців з окупованих Олешок у власних інтересах, а розмови про можливе перемир'я на Херсонщині викликають чимало запитань. Тим часом поведінка Сергія Лаврова на саміті G20, удари по російських НПЗ та тривожні настрої в Москві демонструють, що ситуація для Кремля стає дедалі складнішою.

Журналіст і блогер Роман Цимбалюк в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу пояснив, яку роль у евакуації може відігравати Меланія Трамп, чого насправді хочуть США від переговорів і чому в разі ослаблення Росії територіальні претензії до неї може висунути навіть Китай.

популярні відео

Евакуація з Олешок і роль Меланії Трамп

Романе, Олешківська евакуація таки відбулася. Я навіть вражена, що росіяни так довго дотримувалися перемир'я. В інформаційному плані вони, здається, теж провалилися. До України вирушили 15 автобусів, ще чотири, ймовірно, порожні, – до Росії. Натомість росіяни привезли близько 50 журналістів-пропагандистів, але подати все так, як планували, не вдалося.

Наскільки серйозним є цей провал Росії і чому вона все-таки пішла на поступки Трампу? Я так розумію, для нього це була піар-акція?

Давай усе-таки нагадаємо, що ініціатива евакуювати українців з окупованої частини України належить українському уряду, президенту й українській державі. Це принципово важливо підкреслити, адже всі інші, зокрема Папа Римський і навіть Меланія Трамп, у цьому випадку є лише посередниками.

У будь-якому разі, як би дивно це не звучало, якщо Меланія отримає за цю акцію Нобелівську премію миру, є ризик, що її чоловік, тобто Дональд Трамп, вижене її з дому. Принаймні вона в цій ситуації заслужила на таку відзнаку більше.

Хоча я не знаю, якою була її особиста участь в організації евакуації, чи просто використали її ім'я. Але я вважаю цю історію абсолютно успішною.

Зрозуміло, що росіяни переслідували власні цілі. Хотіли показати, що можуть не стріляти, і таким чином підморгнути Дональду Трампу: мовляв, ми теж готові йти назустріч. Але я не впевнений, що нам потрібно змагатися кількістю автобусів.

Зрозуміло, що люди з окупованої території України хочуть повернутися під український прапор. Та коли починається дискусія про те, скільки автобусів поїхало в Україну, скільки – до Росії, а скільки людей повернулося через Білорусь, ми ризикуємо змістити акценти.

Я маю на увазі, що в такій дискусії ми нібито намагаємося довести, що населення Олешок має проукраїнські настрої, що це окупована територія. Але ж скільки б інші не називали Путіна гуманістом, жахлива, нелюдська й аморальна історія, пов'язана з масовими вбивствами, виникла виключно...

Україна зустріла евакуйованих з Олешок / фото 24 Канал

1 / 3

Романе, вибач, але я не погоджуюся. Це дуже показово: навіть під окупацією люди не піддаються російській пропаганді й не хочуть їхати до Росії. Вони все розуміють. Тому неважливо, скільки автобусів, – цим треба мірятися.

Добре, це важливо. Але, вступаючи в таку дискусію, ми самі ставимо під сумнів очевидні речі. Гаразд, щоб тобі було легше й приємніше, вважай, що цими автобусами провели новий референдум – справжній референдум про те, хто куди хоче: в Україну чи ні.

Але коли я кажу, що не варто мірятися автобусами, то маю на увазі інше. Зрозуміло, що журналісти все зафіксували. Проблема в тому, що ми ніби шукаємо додаткові аргументи, щоб довести: це українська територія, окупована Росією, а не, як стверджує помічник президента Росії Ушаков, російське місто Олешки. Йому б мотузку на шию.

Ось про що я говорю. Ми завжди маємо повертатися до суті того, що сталося. А в цій ситуації ніхто не запитує про думку людей, які там живуть.

Особливо мені сподобалася реакція Z-пропагандистів, які описують евакуйованих як "почекунів", навідників тощо. Можна лише уявити, як вони ставляться до населення окупованих територій. До речі, це важлива інформація для нас, яку потрібно донести й до Трампа.

Згадай, він брав участь у саміті G20 в Атланті, якщо я не помиляюся. І там говорив, що Росія не може погодитися з безпрецедентною дискримінацією росіян і російськомовних в Україні. А тепер подивімося на те, що відбувається на території, яку росіяни чомусь називають своєю.

Вони самі демонструють, як ставляться до людей, які там живуть. Люди фактично опиняються в дискримінаційному середовищі через російську мову. Тут є чимало важливих моментів.

Я бачу повідомлення про те, що під час перемир'я росіяни підтягнули озброєння та техніку. Але є ще один важливий аспект: якщо хтось думає, що наша армія в цей час нічого не робила, то це хибний підхід. Просто про це ми не говоримо.

Факт залишається фактом: якщо командир, який відповідає за цю ділянку фронту, не використав перемир'я для підвезення боєприпасів та всього необхідного, то він поганий командир. А на цьому напрямку в нас переважно працює морська піхота, там хороші командири. І ключове питання тепер – що буде далі?

Повна розмова з Цимбалюком: дивитись відео

Чи можливе продовження "перемир'я" на Херсонщині та куди ведуть переговори

У російських ефірах, я тобі скажу, є велика надія, що це перемир'я триватиме. І воно справді може продовжитися за однієї умови – якщо відповідний наказ віддасть російський диктатор. Американський телеканал Newsmax, який працював на місці подій, повідомляє, що українські та російські представники вважають: Меланія Трамп може зіграти роль у розширенні цього перемир'я в межах російсько-української війни. Якою є роль особистості в історії? Чи Меланія насправді не самостійний гравець і, якщо Путін не захоче, перемир'я ніде не продовжать?

Це франшиза, тобто просто оболонка, у якій використовують ім'я. Дехто рекламує товари, а в цьому випадку Меланія Трамп рекламує перемир'я. За цим стоїть американська держава. І ще раз: я вже про це сказав.

На болотах є відповідні надії, і шанс на продовження перемир'я теж є. Але якщо перемир'я не продовжать, це буде черговий ляпас Путіна Дональду Трампу.

Його просять припинити публічно захоплюватися чоловічими сідницями та танцювати на мітингах – можливо, виборчих. Можливо, перше і друге трохи пов'язані. Трампу варто зайнятися міжнародною політикою, геополітикою та економікою Сполучених Штатів. Тож шанс є. Скоро ми дізнаємося більше.

Зрозуміло, що ставити на продовження перемир'я – це не азартна гра. Але якщо говорити про ймовірність, то шанс не нульовий, хоча він усе ж ближчий до нуля, ніж до протилежного.

Думаю, це справді так. А Лавров тим часом зробив чимало заяв. Три дні полем, два дні лісом добирався. Каже, що прориву у відносинах зі США немає. А навіщо запросили Польщу? Ніби Лавров щось там вирішує. І навіщо взагалі запросили самого Лаврова? Формально Росія досі бере участь у G20, на жаль. Але ж її можна було б замінити Польщею. І ці його вигадки про те, що з ним ніхто не захотів фотографуватися. Над ним скрізь добряче знущаються. Пригадую, як із нього сміялися ще в Індії у 2022 році. Бачиш, до Європи російських представників уже не запрошують.

Так, так. Донні цим займається і думає, що таким чином зможе вивести Росію на конструктивний діалог. А фактично кінь поводиться так, ніби з нього зняли поводи й дозволили побігати.

Що мається на увазі? Він приїхав до США і прямо заявив, що нам байдуже на дизельну угоду. Ми чудово розуміємо, що Дональду важко реалізувати дизель, який ми йому відправили. Але це його проблеми. Він прямо говорить про те, що відносини між країнами не можуть покращитися.

Є цілий пакет протиріч, і це важливий момент. Фактично було заявлено: "Ми не дуже цінуємо твою дизельну угоду, Донні". Ти там хотів знизити ціни у США? Ну, вони знизилися, але не так, як хотілося. І, як мені здається, до американських змін уже починає адаптуватися рейх. Він неодноразово чув, що Дональда Трампа називають кульгавою качкою, та й інші образливі висловлювання на його адресу лунають.

Але ти бачиш, у Лаврова запитували про переговори. І тут найцікавіше – переговори в Абу-Дабі. По-перше, кінь у них не бере участі. Я маю на увазі Лаврова, там працюють інші люди. Але формулювання, яке він використав, доволі грубе.

Цитую Лаврова за стенограмою: "Для нас неприйнятно, щоб Україна становила військову загрозу законним інтересам безпеки Росії". Під це можна підвести що завгодно – як в один, так і в інший бік. Це вкотре демонструє, що вони продовжують грати в так зване кам'яне обличчя. Мовляв, нічого страшного не відбувається, Донні обов'язково врятує наші нафтопереробні заводи, якось усе владнається.

Водночас нижчий рівень російської інформаційної машини прямо говорить: ми воюємо з Україною, а її підтримує Європа.

Тому розраховувати, що Дональд та американці всіх якось притиснуть, нелогічно. Доведеться домовлятися з Європою та Україною. Я підкажу цим російським негідникам: Україна – це Європа. На що ще чекають росіяни?

Кажуть, що їм не подобається Зеленський, який розповідає про дедалі більшу кількість далекобійних ракет в українському розпорядженні. Ними атакуватимуть об'єкти на території Росії, зокрема в Сибіру, – про це говорить Сергій Лавров. Він прямо щось відчуває своєю п'ятою точкою, якою в США так захоплюється Дональд Трамп.

Такі настрої не найкраще впливають на підготовку до переговорів. До чого все це? Поки в публічному просторі триває цей танець Захарової під "Калинку-малинку" – відбудуться переговори чи ні, де саме вони будуть, – їхній справжній предмет залишається незрозумілим.

А я думаю, що тут можуть бути певні зміни. Але це знову ж таки не компетенція Лаврова. Якщо подивитися на ситуацію тверезо, стає зрозуміло, чому він не бере участі в цих переговорах.

Так, до речі, щодо європейської участі. Ушаков то каже, що Європа може долучитися, то відмовляє їй у цьому. Пєсков заявляє: "Нехай телефонують Стубб, Стармер, Макрон, Мерц – ми візьмемо слухавку". А потім Ушаков каже: "Європа може купити квиточок, але за стіл переговорів не сяде". Тобто вони й самі ще не розуміють, чого хочуть. То протестують, то висувають ультиматуми, то закликають телефонувати. Тут помітна певна невпевненість з усіх боків.

Бачиш, щодо участі Європи той самий Ушаков уже скоригував свою позицію. Спочатку казав: приїжджайте за власні гроші, подивіться. А тепер вони вже заявляють, що не проти. І сама постановка питання в російських ефірах – мовляв, Європу не допускають до столу переговорів, – неправильна.

Ми повинні всім пояснювати, що Україна – це Європа і саме ми, власне, представляємо Європу на цих переговорах.

Зрозуміло, що з такими американцями, які будуть такими до третього листопада, чекати залишилося недовго – два-три дні. На болотах у таких ситуаціях кажуть: "Брову піднімемо". Звичайно, було б добре, якби за столом сиділи й представники європейського континенту. Так нам було б легше. Але якщо їх не буде, це нічого не змінює, адже ми продовжуємо говорити про форму, а про суть переговорів ніхто не говорить.

Хоча ці раунди переговорів один за одним – і з Путіним, і не тільки – свідчать, що вони обговорювали щось іще, а не лише печенігів. Хоча історію про печенігів, здається, спростували всі, крім видання The Times.

Так. І Financial Times писала, що Стармеру з 2014 року розповідали лише історії про державні перевороти та інші події того періоду, зокрема про те, що Путін називає "вулицею Гідності". Але чи варто європейцям телефонувати? Тихий каже, що це були скоординовані дзвінки. Норвежець і фін передавали позицію Зеленського. Тобто, якщо це так, то все зрозуміло. Водночас Тихий наголошує, що Україна не схвалює самовільних і незрозумілих дзвінків без координації.

Слухай, там був і Зеленський в Осло, і наш міністр закордонних справ за підсумками візиту, відбулося чимало спільних заходів. Я взагалі не розумію цього галасу в Європі через те, що хтось комусь телефонує. Подзвонили – і подзвонили. Схоже, через наших європейських партнерів позицію України донесли Путіну. Вона полягає в тому, що ми готові говорити про території та інші питання деескалації.

Зверни увагу: у цих формулюваннях немає жодної конкретики. Готові говорити про території. Звичайно, ми готові. Були часи, коли деякі наші видатні воєначальники дуже активно говорили про Крим і навіть радили про всяк випадок запастися рушником.

Я, до речі, про всяк випадок запасся, але все ж таки. Я маю на увазі, що дехто чомусь вважає таку риторику України ледь не капітулянтською. Це взагалі не відповідає дійсності.

До речі, про це пишуть і самі росіяни, які хоча б трохи розуміють ситуацію на лінії фронту. Тож поговорили – і поговорили. Якщо з цього вийде щось позитивне, то чому б і ні. А якщо це лише чергова спроба щось обговорити й вона завершиться нічим, то за якийсь час про цю телефонну розмову просто всі забудуть, ніби її й не було.

Важливо президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зателефонували Володимиру Путіну, щоб передати позицію України щодо переговорів і завершення війни. За словами речника МЗС Георгія Тихого, дзвінок узгодили з Києвом, а лідери передали сигнали, про які просив Володимир Зеленський.

Трамп, удари по НПЗ і хаос в аеропортах Росії

Ти кажеш, що за два дні Америка вже буде іншою. Навіть такі люди, як Піт Гегсет, можуть першими опинитися під загрозою імпічменту. Але незадовго до цього Трамп заявив: "Я думаю, ми зараз дуже близькі до укладення угоди з цього питання", маючи на увазі російсько-українську війну. Раніше він такого не говорив. Також він зустрівся зі звільненим Стівом Габбардом, пояснював, чому не вводив санкції, і допомагав йому повернутися додому. То що, Трамп знову обіцяє завершити війну за два-чотири години?

Бачиш, у словах Трампа немає особливої цінності, тому немає сенсу їх переоцінювати. По-перше, санкції загалом залишаються чинними завдяки американській державі. По-друге, Дональд Трамп заявляє, що Габбард повідомив йому: у Росії зі санкцій сміються.

Звичайно, коли цього дорослого чоловіка катували, знущалися з нього і піддавали всім жахам, які практикують у російських колоніях, особливо з огляду на те, що він американець, росіяни, можливо, і не думали про санкції. Вони просто насолоджувалися процесом. Але ці тортури та знущання і є особистими санкціями проти цього чоловіка.

Тож Дональду хочеться сказати: якщо з санкцій сміються, то їх, напевно, потрібно не скасовувати, а навпаки – посилювати, якщо ти хочеш щось продемонструвати.

Щодо фрази Трампа про те, що шанси на угоду є, то, як не дивно, він, найімовірніше, не помиляється. Тобто певний закулісний процес триває дуже активно. Це беззаперечно. Чи виллється він у щось конкретне – не знаю. Але Дональд повторює цю фразу приблизно кожні два-три дні, а не тижні.

Але який із цього результат? Є деескалація на Херсонщині. Напевно, головним маркером можливої домовленості стане продовження або непродовження режиму припинення вогню в Херсонській області. Водночас хорошим маркером є те, що ми відновили удари по російських НПЗ. А ще мені подобається те, що відбувається в їхніх аеропортах. Черги, атаки, московські авіагавані постійно не працюють.

Ефект багатовекторний. Бачиш, повітряний простір не закритий, а це означає, що ми ще не допрацьовуємо. Приємно, що вперше в Шереметьєво ввімкнули сигнал повітряної тривоги. Я завжди іронізую, що цей сигнал, напевно, лунає і в терміналі Внуково-3, призначеному для Володимира Путіна. Я впевнений, там теж є повітряна тривога.

Це, власне, запрошення Путіна до поділу світу разом із Трампом і Сі.

Історію з авіавузлами потрібно продовжувати доти, доки не буде режиму припинення вогню або доки Росія не закриє повітряний простір.

Нагадаю всім: літати з Москви небезпечно. Є відповідне повідомлення від ICAO та публічна заява Зеленського. Тому якщо там хтось зіб'є літак, наш дрон кудись влучить або ракета ППО щось переплутає, ображатися не потрібно.

Ми попередили, що зараз краще не літати. Зрозуміло, що для Росії закриття московського авіавузла фактично означатиме смерть її транзитної, транспортної та логістичної системи. Тому, скільки б літаків там не було втрачено, на такий крок вони не підуть.

Зеленський прилетів до Туреччини та зустрівся з Ердоганом. Уже говорять про морське питання. Україна хоче залучити Туреччину та Європу до переговорів щодо завершення війни. Чи може Туреччина стати майданчиком для переговорів або обміну полоненими? І чи реально зараз, в умовах такої ескалації, досягти морського перемир'я?

Усе можливо. Зрозуміло, що Туреччина як країна, яка має ключові позиції в Чорному морі, – важливий гравець. Вона має потужний торговельний і військовий флот та зазнає збитків через війну Росії проти України. Туреччині також часом складно перевозити підсанкційні товари.

Виникло чимало проблем. Адже було атаковано багато суден, є загиблі під турецьким прапором. Причому це відбувалося і в портах Росії, і в портах України. Я виходжу з того, що, оскільки нам зараз ніхто не планує передавати "Томагавки" в необмеженій кількості, ми погоджуватимемося на різні пропозиції щодо припинення вогню – секторальні чи інші. Але не тому, що згодні з окупацією 20% території України, а тому, що це питання наших можливостей.

Щодо цього питання турків, я впевнений, що позиція Зеленського буде дещо схожою на ту, яку він мав у розмові з Трампом щодо російських НПЗ. Якщо ви домовляєтеся, що росіяни припиняють бити по українських портах, то ми не атакуємо їхні порти. Це, напевно, єдиний варіант. Нас уже намагалися змусити припинити удари по російських НПЗ. Ми витримали невелику паузу, а потім знову взялися до роботи. Можемо повторити, як казали деякі наші діди.

Прогнози

Чи атакує Україна Ангарський НПЗ – останній з найбільших у Росії?

Попередження про теракти в Москві і ризики для Росії

Ромо, поки ми з тобою розмовляємо, з'являються цікаві новини. У московському Царицино оголосили евакуацію після попередження посольства США про загрозу теракту. Там саме тривав органний концерт, до завершення якого залишалося десять хвилин. Дороги до музею-заповідника перекрили, таксистів не пускають, на під'їздах стоять пости ДПС. За повідомленнями, посольство США попередило Москву про можливу подію з масовими жертвами. Що відбувається? Це справді заходи безпеки чи Путін сам створює таку ситуацію? Він же любить різні історії на кшталт "Сахара" і "Крокусу".

Бачиш, востаннє подібне попередження було саме перед терактом у "Крокус Сіті Холі". Тоді ісламісти вбили понад сотню людей. Ми, звісно, не дуже засмутилися з цього приводу, але зазвичай, коли йдеться про фундаменталістські рухи, обмін інформацією між країнами досить активний. І Путіну, напевно, варто замислитися, чому його про це інформують саме американці, а не власні спецслужби.

У нього ж є ФСБ та інші органи, які повинні цим займатися.

У них немає часу! Вони зайняті внутрішніми чварами, контролем за інтернетом, росіянами та самим Путіним.

Думаю, вони кинули всі ресурси на переслідування неугодних. Їх легше ідентифікувати: достатньо почитати соціальні мережі за останні кілька років, і вже зрозуміло, кого можна наступним посадити за нову "медаль". А з такими загрозами працювати набагато складніше.

Бачиш, війна проти України призвела до того, що росіяни дещо забулися. Вони забули, що величезна кількість гравців на цій планеті бачать прекрасну Росію майбутнього без росіян. І Китай я згадав не випадково, але йдеться не лише про нього.

Якщо Росія почне розпадатися, багато хто висуватиме територіальні претензії.

То вони справді отримали попередження про можливий теракт?

Є відповідний протокол. Коли йдеться про потенційний теракт проти цивільного населення, вважається правильним попереджати про загрозу. Я, до речі, теж так вважаю. Просто дивно, коли американський уряд попереджає російських терористів про те, що теракт готують терористи з іншого середовища.

Нагадаємо посольство США попередило про достовірну загрозу теракту з масовими жертвами на території московського музею-заповідника "Царицино" та закликало уникати цього району 31 жовтня. Увечері музей закрили з технічних причин, вхід перекрили, а на місце прибули правоохоронці.

Як так могло статися? Ще раз: канали зв'язку між Вашингтоном і Москвою досить чіткі ще з часів Холодної війни. Думаю, цей контакт триває і зараз, і саме через нього передали відповідну інформацію. Якщо там щось трапиться, ми, напевно, не сумуватимемо. Якщо говорити про Москву.

Ні, немає за чим. Вони ж так радіють, коли вбивають українців, і публікують смайлики з шампанським. А загалом непрацюючі аеропорти, паніка, черги, попередження про теракти – яку атмосферу все це створює в Москві? Коли в Москві не буде бензину, паніка посилиться, люди не зможуть нікуди літати – тоді все й почнеться. Як ти оцінюєш цю ситуацію? Якщо подібні удари поширяться на інші об'єкти, як це сталося з Новокуйбишевським НПЗ, Путіну буде непереливки.

Уся ця стратегія цілком зрозуміла. Бачиш, навіть Лавров не просто так згадав про ракети, які можуть летіти до Сибіру. Це хороший знак: вони починають відчувати, що ще трохи – і їм стане значно гарячіше. Але глобально пробувати потрібно ось чому: влада в Росії не формується за участю населення. Тому навіть якщо там почнуться якісь катаклізми, зокрема в Москві, це не обов'язково змусить російське керівництво змінити політику.

Не факт, але Москва однозначно є ключовою. І знаєш, після тривалої паузи знову загорівся Новокуйбишевський НПЗ. А в Башкортостані, неподалік Уфи, теж щось у них сталося після прильоту наших дронів.

Усе це додає оптимізму та покращує настрій. Якщо щось подібне станеться в Москві, я впевнений, настрій українців теж покращиться. А коли тобі темно й холодно, хороший настрій – це вже половина успіху в досягненні результатів у війні.