Орангутани обирають їжу за настроєм: учені з’ясували, як на них впливає чужий сміх

Під час вибору їжі дикі орангутани спостерігають за іншими членами групи. Вони обирають те, що, як їм здалося, викликало апетит у інших представників виду. Як пише The Guardian, такого висновку дійшли науковці, які досліджували поведінку людиноподібних мавп.

Фахівці виявили, що орангутани, які перед пошуком ласощів чули записи сміху своїх родичів, вище оцінювали їжу, пов’язану з цими звуками.

Еріка Картмілл, професорка антропології та когнітивних наук Університету Індіани й провідна авторка дослідження, пояснила, що ця робота є частиною масштабнішого проєкту. Науковці прагнуть з’ясувати, чи відчувають тварини радість і як емоції впливають на їхні когнітивні здібності та процес навчання.

"Однією з наших головних мотивацій є продовження досліджень на людях, які показують, що емоції суттєво впливають на раціональне мислення. Це не два окремі процеси – вони справді взаємодіють між собою. Ми хотіли перевірити, чи можна поширити цей висновок і на тварин, зокрема орангутанів", – розповіла Картмілл.

Як проводилося дослідження

У статті, опублікованій у журналі Biology Letters, дослідниця та її колеги описали експеримент за участю шести орангутанів із двох зоопарків.

Спочатку тварин навчили шукати ласощі в мисках. Потім кожному орангутану пропонували дві миски. В одній ласощі ховали під безпечною для тварин речовиною, наприклад мохом або тирсою. В іншій містилась інша речовина, але їжі не було.

Перед тим як поставити "посуд" перед тваринами, дослідники вмикали аудіозапис. Це були або звуки гри та сміху орангутанів, або природні шуми, наприклад вітер. Вибір запису залежав від того, яку з двох речовин використовували для маскування їжі того дня.

На п’ятий день експерименту науковці запропонували орангутанам дві миски, у кожній з яких були ласощі, заховані під однією з двох речовин, та "попросили обрати". Результати кількох серій випробувань показали, що загалом орангутани частіше обирали миску з речовиною, яка асоціювалася зі звуками сміху. Четверо з шести учасників продемонстрували чітку перевагу.

За словами Картмілл, така поведінка може пояснюватися тим, що звуки сміху викликали в орангутанів позитивні емоції. Коли тварини пов’язували певну речовину з їжею, цей емоційний стан міг впливати на подальший вибір.

Трактування результатів

Приматолог та еволюційний психолог Адріано Ламейра з Університету Ворика назвав результати захопливими.

"Фактично, почувши, як інші явно добре проводять час, орангутани зробили замовлення: "Я теж візьму те, що їдять вони, будь ласка!" – пожартував науковець.

Картмілл додала, що результати свідчать: під час формування асоціацій важливі не лише кількість або частота отримання винагороди, а й емоційний стан тварини в момент навчання.

"Наше дослідження показує, що значення має також стан тварини під час формування асоціації. Те, ким ви є в конкретний момент, обставини, ваші емоції, почуття та думки – усе це може впливати на те, як ви запам’ятовуєте засвоєну інформацію", – пояснила вона.

На думку дослідниці, результати можуть мати практичне значення і для людей, зокрема в освітньому середовищі.

"Учні можуть навчатися з однаковою швидкістю незалежно від того, у гарному вони настрої чи ні. Однак наше дослідження припускає, що інформацію, засвоєну в хорошому настрої, вони можуть цінувати більше", – зазначила Картмілл.

Це, за її словами, може допомогти зрозуміти, чому люди більше довіряють одній інформації, ніж іншій, або чому учні вирішують продовжувати вивчення певних предметів.

Наприклад, якщо учень відчуває тривогу під час уроків математики, це може вплинути на те, чи надаватиме він перевагу цьому предмету порівняно з іншими, обираючи напрям подальшого навчання.

Новий вид богомолів

Нагадаємо, у дубових лісах на заході Ірану  виявили новий вид богомолів. На думку дослідників, відкриття допоможе краще зрозуміти біорізноманіття одного з найскладніших прикордонних регіонів світу.  Йшлося, що фахівці обстежували ліси провінції Лорестан і знайшли богомола, який після детального вивчення виявився невідомим науці видом. Новий вид отримав назву Rivetina archibaldi на честь відомого природоохоронця Джорджа Арчибальда, який присвятив понад 50 років захисту дикої природи. 

Вас також можуть зацікавити новини:

• Як і люди, слони можуть готувати лікарські суміші для своїх дитинчат, - нове дослідження
• Жаби навчилися "вирощувати" на шкірі бактерії, які захищають їх від грибка
• Куди зникають змії взимку: експерти назвали їхні схованки