У Чорнобилі знайшли рідкісний гриб із Червоної книги: він має дуже незвичайний вигляд
Незвичайна знахідка допоможе науковцям уточнити поширення зникаючого виду та краще дослідити біорізноманіття Чорнобильського заповідника.
Sparassis crispa / © Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника фахівці виявили рідкісний гриб — листочню кучеряву, або Sparassis crispa. Вид занесений до Червоної книги України та має статус «зникаючий».
Про знахідку повідомили у Чорнобильському заповіднику.
Гриб виявили на території Розсохівського природоохоронного науково-дослідного відділення.
Фахівці наголошують, що кожне підтверджене місце зростання таких рідкісних видів важливе для дослідження біорізноманіття заповідника. Такі спостереження допомагають уточнювати ареал виду та планувати подальші природоохоронні заходи.
Sparassis crispa. / © Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Схожий на цвітну капусту
Листочню кучеряву також називають спарасисом кучерявим, грибом-бараном або грибною капустою через її незвичайну форму.
Замість звичної шапинки гриб утворює велике кулясте плодове тіло з численних хвилястих і розгалужених лопатей. За виглядом воно може нагадувати мереживо, пишні кучері або головку цвітної капусти.
Плодове тіло листочні може досягати 30–40 сантиметрів у діаметрі, а великі екземпляри важать кілька кілограмів.
Найчастіше гриб росте біля основи старих сосен, розвивається на їхньому корінні та може спричиняти кореневу гниль.
В Україні цей вид трапляється спорадично, зокрема на Поліссі та в західних областях.
У заповіднику нагадують, що зривати листочню кучеряву не можна, оскільки вона занесена до Червоної книги України. Якщо гриб трапиться в природі, його радять лише сфотографувати та залишити на місці зростання.
Що відбувається з дикою природою Чорнобильської зони
Раніше у Чорнобильському заповіднику показали коней Пржевальського, які вільно пересуваються зоною відчуження. Тварини пасуться, тримаються гуртом і спокійно адаптуються до сезонних змін. У заповіднику їх навіть назвали «дослідниками простору».
Водночас ситуація з іншими мешканцями зони відчуження менш сприятлива. Науковці повідомляли, що чисельність благородних оленів скоротилася приблизно у півтора раза.
Однією із загроз називають поширення інвазивних рослин — золотушника та куничника. Вони витісняють місцеву флору й можуть перетворювати луки на своєрідні «зелені пустелі», де рослинності багато, але поживного корму для травоїдних бракує.
Пов’язані теми