У Версалі замерзало навіть вино біля каміна: що сталося взимку 1709 року

Сувора зима, можливо, стала однією з причин Французької революції.

У Версалі замерзало навіть вино біля каміна: що сталося взимку 1709 року

У січні 1709 року Францію накрили настільки сильні морози, що навіть вино, яке зберігалося біля камінів у Версальському палаці, замерзло. Екстремальна зима паралізувала розкішний двір Короля-Сонця, спричинивши голод, бунти та загибель сотень тисяч людей, розповів сайт Hamuesgyemant.

6 січня 1709 року Францію охопили сильні морози, подібних до яких не спостерігалося століттями. Температура різко впала за лічені години, досягнувши в околицях Парижа мінус 25 градусів Цельсія. Сена замерзла, і на півдні країни суворої погоди не уникли навіть середземноморські портові міста. Екстремальні погодні умови досягли навіть стін Версальського палацу.

Відома в історії як Велика зима 1709 року, вона вважається однією з найхолодніших зим у Європі за останні п’ятсот років. Але екстремальні погодні умови означали набагато більше, ніж кілька особливо холодних місяців: вони спровокували кризу, яка похитнула самі основи правління Людовика XIV.

Відео дня

Криза короля-сонця

У 1709 році Людовику XIV, відомому як король-сонце, виповнилося сімдесят років. Він правив Францією понад шість десятиліть. За цей час Версаль став символом королівської пишноти. Однак величезний палац був спроектований насамперед для того, щоб вражати відвідувачів, а не для захисту його мешканців від сильного холоду. Кімнати з високими стелями було важко опалювати, тепло швидко виходило через несправні димоходи, а крижане повітря вільно циркулювало через величезні вікна.

Король спочатку намагався дотримуватися звичного розпорядку. 7 січня він навіть вирушив на свою звичну післяобідню прогулянку до замкового саду, але через кілька хвилин був змушений повернутися разом зі своєю свитою. Протягом наступних двох тижнів він майже не залишав своїх особистих покоїв.

За стінами замку ситуація була ще гіршою. За свідченнями сучасників, люди замерзали у своїх будинках, на полях і на дорогах. Холод проник навіть у стайні, і худоба масово гинула. Мороз був настільки сильним, що деякі стовбури дерев розколювалися з гучним тріском, коли сік усередині них замерзав і розширювався. Очевидці порівнювали цей звук із пострілами.

Старий порт Марселя, а також частина Венеціанської лагуни були вкриті льодом. Замерзлі річки також порушили транспортне сполучення та постачання продовольства. Париж виявився особливо вразливим, оскільки Сена була основним джерелом зерна для міста. Лід блокував баржі й ускладнював вантажні перевезення, торгівля зупинилася.

Січневі морози не були поодиноким випадком. Після короткої перерви на початку лютого настали нові заморозки, за якими наприкінці місяця послідували й треті.

Найгірші наслідки зими стали очевидними лише навесні. Значна частина посіяної восени пшениці загинула. Холод не пощадив оливкових гаїв, виноградників і садів.

Соціальна напруга

Нестатки підживлювали соціальну напруженість. З лютого по червень 1709 року у французьких провінціях спалахнуло близько 155 повстань і бунтів.

Франція тоді вела війну за іспанську спадщину, яка на той час значно виснажила казну й армію. Людовик XIV ініціював мирні переговори навесні 1709 року й був готовий піти на серйозні поступки. Однак його супротивники також вимагали, щоб він, якщо буде потрібно, силою усунув від влади свого онука Філіпа V. Французький король не погодився на це, і війна тривала.

Влітку король закликав підданих до подальших жертв. Для фінансування військових дій двір також жертвував цінностями: золоті та срібні вироби переплавляли, щоб отримати гроші для армії.

У результаті катастрофи загинули сотні тисяч людей.

Наслідки зими 1709 року та голоду, що настав після неї, відчувалися ще довгий час. Історики підрахували, що в період з 1709 по 1710 рік у Франції померло приблизно на 600 000 осіб більше, ніж можна було б очікувати в середньому за дворічний період. Окрім обморожень, до смертності також призвели голод та епідемії серед ослабленого населення. Відновлення сільського господарства зайняло роки. На відновлення деяких оливкових гаїв знадобилися десятиліття, а деякі виноградники довелося засаджувати заново.

Людовик XIV правив ще шість років. Він помер у Версалі 1 вересня 1715 року у віці 76 років. Війна з Іспанією завершилася наступного року. Франція вийшла з неї з великими боргами та виснаженою.

Віртуальна прогулянка Версалем

Нагадаємо, що Версальський палац запустив проєкт Versailles: The Palace is Yours, який включає 3D-скани архітектури палацу у високій роздільній здатності, шедеври мистецтва та артефакти. Ознайомитися з ними можна буде через сайт і додаток Google Arts & Culture, а також через програму VersaillesVR для Oculus і HTC Vive.

Вас також можуть зацікавити такі новини:

  • Чиї мемуари вам варто прочитати: дата народження підкаже відповідь
  • Листи Ейнштейна та Марії Кюрі були радіоактивними: що приховувала переписка геніїв
  • Подружжя знайшло у стіні свого будинку 112-річний лист: його зміст здивував