За крок від катастрофи: Росія вдарила дронами по підстанції Хмельницької АЕС
Під час масованого обстрілу України російські війська окремо атакували енергетичний об’єкт, від якого залежить стабільна робота Хмельницької атомної електростанції.
РФ атакувала підстанцію Хмельницької АЕС / Архівне фото
Російські війська під час масованої атаки 3 листопада спрямували три безпілотники на підстанцію, критично важливу для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції. Україна поінформувала про цей удар Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).
Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль після зустрічі з послами країн G7 та Європейського Союзу.
«Крім того, ворог спрямував три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької АЕС. Такі дії створюють загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи», — наголосив Шмигаль.
Росія атакувала енергетичну інфраструктуру сотнями дронів і ракет
За словами міністра, під час масованого обстрілу РФ застосувала 289 ударних безпілотників, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями знову стали об’єкти енергетики — електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії.
Окремо російські війська спрямували дрони на підстанцію, яка має критичне значення для роботи Хмельницької АЕС. Шмигаль не уточнив, чи були влучання та чи зазнав об’єкт пошкоджень. Також наразі немає повідомлень про зміну режиму роботи атомної електростанції.
Міністр повідомив, що Україна вже поінформувала МАГАТЕ про російську атаку. За його словами, уряд очікує належної реакції міжнародних партнерів на удари по інфраструктурі, від якої залежить стабільна робота українських атомних електростанцій.
Чому підстанції важливі для роботи АЕС
Атака 3 листопада 2026 року — не перший випадок ударів по підстанція українських АЕС. Рік тому російський удар пошкодив підстанцію, яка забезпечувала зовнішнє електроживлення Хмельницької та Рівненської АЕС. Через втрату однієї з двох ліній електропередачі напругою 750 кВ обидві станції були змушені знизити потужність енергоблоків. За даними МАГАТЕ, навіть через десять днів після атаки частина реакторів продовжувала працювати з обмеженнями.
Ураження таких об’єктів небезпечне не лише через перебої з передаванням електроенергії. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснював, що коли пошкоджують підстанцію, яка відводить потужність від АЕС, енергоблок може перейти в аварійний режим роботи. Реактор не може миттєво зупинитися, а обладнання, зокрема генератори, опиняється в екстремальних умовах, що створює ризик ядерної аварії.
Восени 2026 року стало відомо і про можливі плани Росії цілеспрямовано атакувати енергетичні вузли біля українських АЕС. У переданому партнерам перехопленому документі йшлося про застосування до 1000 ракет, безпілотників та авіабомб, а серед пріоритетних цілей називали розподільчі вузли біля трьох АЕС — Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської. Саме ці об’єкти з’єднують атомні станції з об’єднаною енергосистемою України.
Пов’язані теми