Держава залізла у багатомільярдні борги перед бізнесом. Але є світло у кінці тунелю

Україна розблокувала фінансування від партнерів. Ці гроші, серед іншого, мають піти на відшкодування ПДВ для підприємців, але поки борги залишаються. Паралельно держава хоче збільшити ПДВ до 21%, за що заплатить кожен споживач.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня повідомив, що Україна стикнулася з браком коштів у держбюджеті, через що не була здатна вчасно розрахуватись за своїми фінансовими зобов’язаннями. Внаслідок цього уряд призупинив фінансування низки видатків та відтермінував бюджетне відшкодування ПДВ бізнесу на 18 мільярдів гривень.

"На жаль, у жовтні ми зайшли в кризу ліквідності. Наразі фінансуються лише оборонні видатки, пенсії, заробітні плати та соціальна допомога", – зазначив тоді посадовець, додавши про "перенесення частини фінансування на кінець року".

Пізніше, прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що прийняті Радою законопроєкти (про скасування податкової пільги для міжнародних посилок та інші) розблокують частину міжнародного фінансування до кінця 2026 року. Завдяки цьому уряд почав розморожувати видатки, зокрема і відшкодування ПДВ.

Втім гроші все одно досі у повному обсязі не виплачені, що створює проблему для підприємств.

Простий складний податок

На запит УНІАН у Міністерстві фінансів підтвердили наявність у держави боргів по відшкодуванню ПДВ. Там наголошують, що гроші у жовтні виплачувались, і що власні доходи держави в умовах воєнного стану спрямовуються "у порядку пріоритетності" на потреби сектору безпеки і оборони, заробітну плату працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати та допомоги, обслуговування та погашення державного і місцевого боргу. А фінансування інших напрямів залежить від надходження допомоги міжнародних партнерів.

"Для забезпечення цих пріоритетних напрямів фінансування капітальних видатків перенесено на грудень 2026 року. Відповідні бюджетні програми зберігаються, коригуються лише строки їх фінансування. З урахуванням наявного фінансового ресурсу здійснюється й відшкодування ПДВ", - зазначили у відомстві.

За даними Мінфіну, станом на 26 жовтня вже відшкодовано ПДВ на суму 14,9 млрд гривень. Однак, у міністерстві не уточнили, який обсяг боргу досі залишився.

"Відшкодування продовжує здійснюватись в межах наявних на єдиному казначейському рахунку коштів", - додали там.

Про недостатнє відшкодування кажуть і народні депутати. Зокрема, перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк наводив дані, що відшкодування ПДВ було призупинено з середини вересня – у перший місяць осені повернули 9,8 млрд проти 21,5 млрд у серпні, тобто мінус 54%. Станом на 1 жовтня бізнес в цілому чекав на 44,7 млрд. Це при тому, що це виплати, які вже пройшли перевірки податкової.

"Підприємці вже прямо говорять: "Не платять навіть те, що вже погоджено", затримки "уже другий місяць поспіль", механізм відшкодування "перетворився на один з інструментів тиску на бізнес", ліквідності "може вистачити на два-три місяці, далі - скорочення виробництва, зупинка експорту і закриття підприємства"", - каже народний депутат.

Якщо порівняти сплачені, за даними Мінфіну, 14,9 млрд гривень у жовтні з даними за серпень, виходить, що держава не відшкодовує приблизно чверть компенсацій по ПДВ щомісяця.

Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи, пояснює дії влади. Він вважає, що таким чином держава намагається приховано "кредитуватися" в "олігархів", доки отримає кошти від партнерів.

"ПДВ - це податок на споживання, який, за задумом французьких вчених, які його вигадали, повинен був рівномірно розподіляти навантаження між всіма учасниками процесу купівлі-продажу: якщо продавець збільшив ціну, то він заплатив і більше податків, які держава може використати, серед іншого, на підтримку громадянина. Задумувалося, що це буде єдиний податок, який замінить всі інші, а не стане одним з них. Але сталося не так, - розповідає експерт про філософію ПДВ. – У 1990-ті ми як держава обрали саме цей формат податку, бо його рекомендували компанії, які займаються оптимізацією податків – ПДВ зручніше оптимізувати великому бізнесу. І легально, і через "фіктивний експорт", через інші схеми, зокрема, й з відшкодуванням ПДВ. Для олігархів ПДВ був варіантом прихованих дотацій з держбюджету. А тепер держава намагається сама використати ці кошти великого бізнесу".

Саме тому, схоже, відшкодування ПДВ має не тотальний, а вибірковий характер – комусь відшкодування у жовтні йшли, а комусь – ні. На думку Романчука, держава намагається обирати ті великі компанії, які "накопичили достатньо жирку, щоб це витримати".

Порочна практика

Ярослав Романчук наголошує, що ПДВ у такому вигляді є "порочною практикою", яка відрізняється і від європейського, і від американського досвіду, і порушує саму ідею "справедливого податку", яку в ПДВ закладали творці.

"За виключенням 40 країн світу, ПДВ використовується всюди. Сплачують ПДВ всі компанії і споживачі, але є відшкодування для тих підприємств, які заплатили державі зайве. Мова передусім про експортерів, які сплачують податок двічі – і у своїй країні, і у тій, куди свої товари продають. Тому у країні походження експортеру відшкодовують ПДВ, - продовжує пояснення економіст. – На внутрішньому ринку ПДВ відшкодовують у рідкісних випадках, якщо платник податків заплатив забагато і держава має підстави повернути частину зібраних коштів".

За його словами, у ЄС відшкодування ПДВ відбувається в автоматичному режимі. Тоді як в Україні наявний механізм дозволяє зловживання.

"В нас це робиться вручну, саме щоб можна було в разі чого запустити руку у "кишеню" бізнесу за потреби. Зате в нас є автоматичне блокування ПДВ-накладних, і ручне їх розблокування. Блокування накладних - це і підрив репутації компанії, і блокування комерційних операцій, і все-все інше. А розблокування часто пропонується в обмін на певну суму грошей. Тобто вся ця система адміністрування ПДВ у країні перетворюється в джерело корупції", - наголошує пан Романчук.

На його думку, в українського бізнесу, передусім в аграріїв, вистачить "підшкірного жирку" щоб почекати відшкодування ПДВ ще 2-3 місяці, після чого "почнеться реакція", яка буде залежати від резервів конкретного бізнесу – хтось піде на релокацію виробництва за межі країни, хтось почне шукати кредити "під шалені 25% річних, і то не всім дадуть", хтось "просто все зупинить". І держава не повинна доводити ситуацію до цього.

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Ukraine, у коментарі УНІАН підтверджує проблему з відшкодуванням ПДВ та фіксує недостатній ентузіазм уряду щодо її вирішення, адже "державу все влаштовує". Він теж зазначає, що поточні проблеми з відшкодуванням торкнуться передусім експортерів.

"Для держави те, що вони не відшкодовують ПДВ – це добре. Бо вони економлять кошти. Але це критична ситуація для бізнесу. Бо бізнес, коли щось виробляє, вирощує, сплачує ПДВ, а потім, якщо він експортує, то йому цей ПДВ повертається. Це стандартна практика в абсолютній більшості країн. Товар, коли їде на експорт, має приходити туди без ПДВ – інакше він буде неконкурентоспроможним. Бо на цей же товар нараховується ПДВ вже тої країни, куди він приїжджає. Не можна ПДВ платити двічі", - пояснює експерт CASE Ukraine.

Він звертає увагу, що це торкнеться не лише великого бізнесу, але й середнього.

"Це аграрка та аграрна переробка, це харчова продукція. Раніше ще був метал і вироби з металу, але зараз це менше, бо російські ракети скоротили наш видобуток і продукцію на експорт з металу на 90%. Ну, і ще трохи устаткування, машини, вироби з металу. Так, для них це надкритично", - продовжує він.

А, ось, експерт з оподаткування В’ячеслав Черкашин, навпаки, звертає увагу на те, що поки ситуація з виплатою відшкодування по ПДВ не є критичною – бо бувало й гірше. Проте, за його словами, практика затримок з відшкодуванням ПДВ з боку держави є вже певною мірою "хронічною".

"Ситуація не критична з огляду на виникнення подібних ситуацій раніше - у 2022-2023 роках. Більш того, наразі не повертають податок лише з середини вересня, а тоді бізнес чекав кварталами. Під ударом в основному експорт (сировина, ГМК та агросектор) та будівництво. Вони можуть чекати, але лише два-три місяці. Потім вимивання обігових коштів стане критичним", - вказує пан Черкашин на "дедлайн" щодо вирішення цього питання.

Згадує експерт з податків і про ще одну проблему у контексті ПДВ – спроби махінацій з відшкодуванням ПДВ з боку бізнесу, що раніше мало просто шалені масштаби. Втім, зараз це питання, на його думку, значною мірою вирішене.

Удар по вразливих

Олександр Чумак, президент ГО "Асоціація приватних роботодавців", голова Регіональної ради підприємців у Харківській області, вказує на те, що проблема з відшкодуванням ПДВ вдарить не по великих або маленьких, а по найбільш вразливих.

"18 мільярдів гривень невідшкодованого ПДВ – це не просто бюджетна заборгованість. Це обігові кошти підприємств, які мали працювати в економіці, забезпечувати виробництво, закупівлю сировини, виплату заробітних плат, сплату податків та виконання контрактів. Для підприємців головна проблема навіть не в абсолютному розмірі заборгованості, а в непередбачуваності її повернення, - каже він. – Затримка фактично змушує підприємство кредитувати державний бюджет власним обіговим капіталом. Причому держава не бере на себе комерційних ризиків підприємства".

Держава не бере до уваги, що бізнес і надалі повинен розраховуватися з працівниками, постачальниками, банками та виконувати свої податкові зобов'язання.

Експерт підтверджує, що найбільше ця проблема торкнеться саме експортерів: аграрний сектор, харчова промисловість, металургія, машинобудування, деревообробка та інші виробництва.

Він також наголошує, що неправильно вважати, що це проблема виключно великого бізнесу. Навпаки – від цих затримок у експортних галузях може розпочатися каскадний ефект.

"По-перше, серед малих і середніх підприємств також є експортери та виробники, які мають право на бюджетне відшкодування ПДВ. По-друге, великі підприємства працюють не ізольовано. Навколо них формується ціла система малого бізнесу: постачальники сировини, виробники комплектуючих, упаковки, тари, перевізники, ремонтні підприємства, сервісні компанії, - пояснює президент АПР. – Коли великий виробник відчуває дефіцит обігових коштів, він може скорочувати замовлення або збільшувати строки розрахунків із контрагентами. Відповідно, фінансові проблеми поширюються на малий бізнес, який безпосередньо не отримує відшкодування ПДВ".

Особливо ж небезпечно це все, на думку фахівця, для підприємств прифронтових регіонів. Адже єдиний спосіб швидко знайти обігові кошти – взяти кредит. А кредити у прифронтових регіонах отримати вкрай складно.

Водночас він рекомендує не пересмикувати наслідки поточної паузи з відшкодуванням ПДВ – це не катастрофа (принаймні поки що).

"Наслідки залежатимуть від тривалості затримки, фінансової стійкості конкретного бізнесу та можливості залучити альтернативне фінансування. Ми розуміємо складність бюджетної ситуації та безумовний пріоритет фінансування оборони країни. Однак фінансова стабільність держави не повинна досягатися шляхом створення додаткової нестабільності для підприємств, які забезпечують робочі місця, експорт і податкові надходження", - додає він.

Олександр Чумак наполягає, що держава повинна відновити передусім "передбачуваність" у цьому питанні та пояснити бізнесу графік відшкодування ПДВ.

Чи потрібен Україні ПДВ

Зважаючи на складну ситуацію з відшкодуванням, Ярослав Романчук пропонує радикальне вирішення проблеми – повну відмову від цього податку до моменту вступу до ЄС.

Експерт наполягає, що вступати у ЄС ми ще можемо "десятиліттями", а за цей час реформа з відмовою від ПДВ змогла б підтримати бізнес та економіку, а не навпаки збільшувати податковий тиск, як це відбувається зараз.

Кращою податковою моделлю могли б стати США, де немає ПДВ, зате є податок з продажу (Sales Tax). Цей податок сплачує кінцевий споживач у момент купівлі товару в магазині. Поки ми програємо конкуренцію Європі, де відбувається автоматичне, а не ручне відшкодування податку, ЄС програє Америці, вважає Романчук.

Водночас інші експерти скептично ставляться до такої пропозиції. Зокрема, Олег Гетман не вважає доцільною відмову від ПДВ як формату.

"Чи доцільним є формат податку з відшкодуванням? Безумовно. Це практика абсолютної більшості розвинених нормальних країн. Це треба залишати", - зауважує пан Гетман.

Водночас він додає про українські "аномалії" з відшкодуванням.

"Ця ситуація не може тривати довго. Мають бути транші значні (міжнародної фінансової допомоги, - УНІАН) - на 5-10 млрд євро і мають початися знов виплати по тому, що було заморожено: капітальні видатки, допомога бізнесу і відшкодування ПДВ. Дуже чекаємо на це", - резюмує фахівець.

Експерт з оподаткування Черкашин також не підтримує запропоновану модель.

"Впровадити американський податок з обороту не дасть ЄС, де ПДВ обов'язковий як найбільш нейтральний для ринку. Інша річ обмеження відшкодування лише інвестиційної та експортної складовою або певною сумою, що вже реалізовано у окремих країнах ЄС", - каже він, пропонуючи не відмову від ПДВ, а його оптимізацію до стандартів Європи.

Тим часом, замість того, щоб систему реформувати, або хоча б адаптувати європейські практики та знизити тиск на "білий" бізнес, уряд навпаки у новому проєкті бюджету на наступний рік пропонує підвищення ПДВ з 20% до 21%, мотивуючи це необхідністю створення фонду для відшкодування воєнних ризиків. Ярослав Романчук наполягає, що на це питання треба дивитися "під іншим кутом".

"Це вкрай серйозне підвищення, бо податкове навантаження за час війни на бізнес вже зросло з 32% до 38%. Це дуже значне зростання навантаження, з урахуванням того, у якій ситуації знаходиться бізнес в умовах війни. Ніхто не показав скільки коштів отримає держбюджет в результаті таких новацій, а скільки втратить через зменшення ділової активності та переходу бізнесу у "тінь"", - застерігає експерт.

УНІАН адресував це питання до Мінфіну, де не змогли надати такі розрахунки. Там лише переклали відповідальність на Мінекономіки.

"Статтею 28 проєкту Закону України "Про Державний бюджет України на 2027 рік", зареєстрованого 15 вересня 2026 року за № 16000, передбачено створення спеціального фонду для підтримки бізнесу та страхування воєнних ризиків. Наразі проєкт державного бюджету на 2027 рік знаходиться на розгляді у Верховній Раді України. Розробка механізму роботи інструменту підтримки бізнесу, постраждалого від воєнних дій, належить до компетенції Мінекономіки", - таку відповідь отримала редакція на запит.

Потенційне зростання ПДВ до 21%, на думку Чумака, погіршить ситуацію для українського бізнесу, яка й без того є складною.

"Загалом бізнес не підтримує ідею підвищення ПДВ, як і збільшення податкового навантаження в умовах війни. І причина не лише в небажанні сплачувати більше. Підприємства вже несуть значні додаткові витрати. ПДВ є насамперед податком на споживання. Тому додаткове податкове навантаження зрештою розподілятиметься між споживачами та підприємствами, - пояснює експерт. – Там, де ринок дозволяє, бізнес намагатиметься включити його у кінцеву ціну. Там, де попит обмежений і конкуренція висока, підприємствам доведеться частково компенсувати додаткові витрати за рахунок власної прибутковості".

При цьому механічне підвищення кінцевої ціни товару, який повністю оподатковується ПДВ, "становитиме приблизно 0,83% за умови незмінної ціни без податку та повного перенесення податкової різниці на покупця". Однак фактичні наслідки залежатимуть від конкретного ринку, структури витрат та платоспроможності споживачів.

У той же час, підвищення ставки розглядається як одне з можливих джерел фінансування фонду компенсації воєнних збитків підприємств, що, за словами Чемака, "заслуговує на увагу", адже підприємства, які постраждали внаслідок російських обстрілів, потребують доступних і швидких механізмів компенсації втрат.

"Але підтримка необхідності створення такого механізму не означає автоматичної підтримки запропонованого способу його фінансування. Особливо якщо йдеться про збільшення податків для бізнесу та споживачів, які й без того працюють і живуть у складних економічних умовах, - звертає увагу експерт на "принципове питання". – Якщо додаткове податкове навантаження фактично нестиме вся економіка, то чи матимуть реальний доступ до створеного за ці кошти механізму малі та мікропідприємства?".

Він звертає увагу на ключовий момент для бізнесу – якщо додаткові кошти сплачуватимуть усі, а скористатися ними зможе лише обмежене коло підприємств, виникне обґрунтоване питання справедливості такого рішення.

"За нинішніх обставин я не вважаю доцільним підтримувати підвищення ставки ПДВ. Перш ніж запроваджувати додаткове податкове навантаження, держава повинна відновити належне виконання чинних зобов'язань перед бізнесом, оцінити альтернативні джерела фінансування та представити прозору, фінансово обґрунтовану модель використання майбутніх надходжень", - наполягає пан Чумак.

Тема ПДВ у різних проявах виникає тим частіше, чим менше в держави коштів – бо і зростання податків, і борги по відшкодуванню ПДВ мають один "корінь" проблеми. Покращити ситуацію для бізнесу могло б навіть не зниження податків, а зміни у адмініструванні, які б зробили цей процес автоматизованим, прогнозованими та зрозумілим. Особливо це актуально для постраждалих категорій підприємств, до яких зараз відносяться прифронтові компанії та експортери (а як це прифронтовий експортер, то це взагалі "комбо").

І якщо питання відшкодування ПДВ бізнес сприймає без ентузіазму, але стримано (бо це вже не вперше), то підвищення ПДВ задля формування поки незрозумілого фонду страхування ризиків, на тлі зростання інших видатків та зменшення прибутків, викликає багато питань, на які уряд поки не готовий надати однозначні відповіді.

Андрій Попов