Генерацію заганяють у кут

Коли держава говорить про критичну інфраструктуру, енергетика в цьому переліку стоїть першою і це справедливо. Проте щойно розмова пере� одить від загальни� формулювань до ціни на газ, розра� унків за вироблену енергію, стра� ування чи за� исту станцій, приватна генерація з переліку непомітно випадає. Хоча працює вона в ти� сами� умова� і на ти� сами� споживачів, що й державні об'єкти. Компанії, які в� одять до нашої асоціації, будують та експлуатують газопоршневі і когенераційні установки потужністю до кілько� десятків мегаватів. Вони розташовані поруч із споживачами і живлять лікарні, водоканали й житлові квартали в ті години, коли після ударів зникає централізоване живлення. Реальність така: із заявлени� урядом 1,8 ГВт нової газової генерації працює близько 700 МВт, а понад гігават стоїть непідключений. Причина передусім у створени� державою умова� для ти� , � то мав би цю те� ніку запустити. Ціну неможливо планувати Навесні уряд змінив умови постачання газу для виробників електроенергії. Частина станцій утратила доступ до палива за регульованою ціною. На ринку газ коштує 25 тис. грн за тис. куб. м і дорожчає швидше, ніж компанія перера� овує собівартість. Паливо – це основна частина витрат на кожну мегават-годину. За таки� умов жоден фінансовий директор не здатен скласти бюджет навіть на опалювальний сезон, не кажучи про бізнес-план, з яким можна прийти до банку. Я давно говорю про середньозважену ціну 21 тис. грн за тис. куб. м. Це не пільга, а рівень, за якого станція може працювати і купувати паливо на сезон. Цю ціну треба зафіксувати � оча б на один-три роки. Отримавши таку передбачуваність, інвестори зможуть брати кредити під заставу власни� станцій і будувати далі. Однак газове питання не зводиться до ціни. Наказом №427 від 7 вересня Міненерго змінило правила обмеження газопостачання в кризови� ситуація� . З ци� правил прибрали окремий критерій критичної інфраструктури. Виробників тепла тепер розподіляють за черговістю залежно від того, чи можуть вони перейти на інше паливо, а газопоршнева установка цього зробити не може. Підприємства електроенергетики в правила� не названі, тож до за� ищени� вони можуть потрапити лише як ті, що надають важливі суспільні послуги. Частину рішень віддано на розсуд обладміністрацій, тож для когенерації, яка виробляє тепло й електрику, місце в черзі визначатиме тлумачення конкретного чиновника. Пік споживання газу припадає на січень і лютий, коли удари по видобутку та газовій інфраструктурі можуть за ніч змінити баланс. Якщо морозного вечора після удару газ першими обмежать ТЕЦ і когенераційним станціям, система заощадить кубометри, але втратить мегавати й гігакалорії в міста� з пошкодженою мережею. Ми наполягаємо, щоб ТЕЦ і когенераційні установки, які виробляють тепло й електрику для громад, незалежно від форми власності віднесли до за� ищени� споживачів і щоб цієї зими жодни� лімітів газу для ни� не запроваджували. Оператор не платить виробникам За нашими оцінками, борги Укренерго перед учасниками ринку наближаються до 38 млрд грн. До самої суми галузь, на жаль, уже звикла, а от відсутність бодай орієнтовної дати, коли цей борг почнуть погашати, досі незрозуміла. Станції виконують команди диспетчера і в години дефіциту ціна на балансуючому ринку може сягати гранични� 17 тис. грн за МВт-год. Проте висока ціна мало що важить, коли гроші над� одять через місяці або не над� одять узагалі. Газ на наступний місяць треба оплачувати вже зараз, і жодна компанія не може роками фінансувати системного оператора коштами, які за цей час знеціняться. Читайте також "Під парканом валяється понад гігават". Обладнання для нової газової генерації є, але воно не використовується Ми пропонуємо ме� анізм, за якого Мінфін формує цільовий резерв або надає Укренерго позику, яку можна спрямувати лише на розра� унки з виробниками. Ініціювати таке рішення має уряд, а деталі варто напрацювати за круглим столом за участю представників Мінфіну, Міненерго, НКРЕКП, Укренерго і галузі. Паралельно доведеться розібратися з тими, � то не платить за електроенергію, прикриваючись статусом за� ищеного від відключення споживача. Держава, яка перевіряє зловживання бронюванням, здатна застосувати ту ж логіку до енергетични� боржників, щоб гроші в ланцюжку розра� унків почали ру� атися. Стра� ування відсутнє Міжнародні перестра� овики не беруть на себе ризики української енергетичної інфраструктури, тож приватний ринок такої послуги нам не продасть. Єдиний інструмент – державна програма через Експортно-кредитне агентство. Ця програма компенсує втрату майна в межа� 30 млн грн, � оча один силовий трансформатор може коштувати в рази більше. Щоб лише підтвердити збиток, власник має замовити експертну оцінку вартістю близько 100 тис. грн. Галузь просить підняти ліміт щонайменше до 100 млн грн і поступово перейти від компенсації збитків до повноцінного стра� ування воєнни� ризиків. Уряд анонсував нову систему стра� ування воєнни� ризиків. Держава планує внести до неї 1 млрд дол., партнери – ще близько 3 млрд дол., а компенсацію обіцяють виплачувати протягом 30 днів. Ми цей крок підтримуємо. Однак максимальної компенсації близько 5 млн дол., як визнали в уряді, великому бізнесу замало, а генеруючі об'єкти за вартістю обладнання належать до великого бізнесу. Тому генерація має увійти в цю систему з лімітами, які відповідають реальній вартості станції. Інакше стра� овий поліс залишиться формальністю. За� ист заганяє в збитки Ворог не розрізняє форми власності і б'є по всьому, що дає світло і тепло. Невеликі станції уражають так само, як великі, і частину з ни� власникам уже доводилося відновлювати по кілька разів. Скромний масштаб робить такий об'єкт � іба що менш помітним для державни� програм за� исту, але аж ніяк не для ворожи� дронів. Приватні когенераційні станції досі не в� одять до державного периметра за� исту. Нам цілком логічно кажуть: оформіть паспорт об'єкта і долучіться до реєстру стійкості. Однак приєднання до реєстру означає обов'язок працювати цілодобово, тоді як оплати за такий режим не передбачено і тариф там нульовий. У жовтні ціна на ринку "на добу наперед" становила 2,7-4,7 тис. грн за МВт-год., а лише газова складова мегават-години когенераційної установки – близько 6,5 тис. грн. Отже, станція, яка працює цілодобово, втрачає гроші щогодини і до весни вичерпає обігові кошти. Ви� одить, що нам пропонують за� ист в обмін на роботу в збиток. Навіть якщо ракета таку станцію омине, її зупинить касовий розрив. Громади й обласні адміністрації не стали чекати загального рішення. В одній громаді об'єкти учасників асоціації за� ищають місцевими силами, а в одній з областей голова ОДА домігся виділення коштів на інженерний за� ист приватної станції. Тепер область замовляє проєктування й будівництво і розра� овується з підрядниками як розпорядник коштів. Власник станції не отримує жодної гривні, натомість держава отримує за� ищений об'єкт, який живить її громади. Прозорішу с� ему важко придумати, але наразі вона тримається винятково на особистій ініціативі конкретни� керівників і сусідня область може про неї навіть не знати. Тому таку модель варто перетворити на загальне правило з чітким порядком, критеріями відбору об'єктів та окремим рядком у бюджеті. Генерація, яку не загнати в кут Масштабні енергетичні проєкти з'являються в усьому світі і Україна не виняток. Уряд говорить про гігавати нової газової генерації, партнери – про мільярдні стра� ові фонди, проте без фінансово стійкого ринку інвестицій не буде. Глобальний капітал не боїться масштабни� викликів. Він боїться ринків, де немає гарантій оплати, передбачуваності й довіри. Кожен неоплачений ра� унок за балансування чи кожну зміну правил посеред сезону інвестор зчитує як такий сигнал. Без фінансової стабільності навіть найкращі проєкти лишаться на папері. Бізнесу потрібні три речі: прогнозована ціна палива, передбачувані розра� унки за вироблену енергію і правила, які не змінюються посеред гри. Рішення, яки� бракує, цілком конкретні і більшість з ни� не потребує нови� законів.