Як інвестиції можуть змінити економіку України. Головне з круглого столу "Економічної правди" та "Буковелю"
За підтримки Bukovel
Інвестиції в Україну під час війни: виклики та перспективи
WebFont.load({ google: { families: ["Fira Sans:100,200,300,400,500,600,700,800,900:cyrillic,cyrillic-ext,latin","Playfair Display:400,500,600,700,800,900:cyrillic,latin"] }});
!function(o,c){var n=c.documentElement,t=" w-mod-";n.className+=t+"js",("ontouchstart"in o||o.DocumentTouch&&c instanceof DocumentTouch)&&(n.className+=t+"touch")}(window,document);
(function(w,d,s,l,i){w[l]=w[l]||[];w[l].push({'gtm.start':
new Date().getTime(),event:'gtm.js'});var f=d.getElementsByTagName(s)[0],
j=d.createElement(s),dl=l!='dataLayer'?'&l='+l:'';j.async=true;j.src=
'https://www.googletagmanager.com/gtm.js?id='+i+dl;f.parentNode.insertBefore(j,f);
})(window,document,'script','dataLayer','GTM-W7DDFSTD');
СПЕЦПРОЄКТ
Як інвестиції можуть змінити економіку України.Головне з круглого столу "Економічної правди" та "Буковелю"
22 жовтня 2026
Український бізнес переживає один з найскладніши
періодів повномасштабної війни. РФ регулярно обстрілює українські підприємства, енергетичну інфраструктуру, логістичні комплекси та склади, завдаючи не лише матеріальної шкоди, а й забираючи життя людей.
Попри це, бізнес в Україні продовжує працювати та масштабуватись. За даними Державної служби статистики України, у січні – червні 2026 року обсяг капітальни
інвестицій в економіку країни становив 307,9 млрд грн, що на 9,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
13 жовтня "Економічна правда" (ЕП) спільно з "Буковелем" провела круглий стіл на підтримку українського бізнесу. Разом із головним редактором ЕП Миколою Максимчуком представники "Буковелю" (керівник Офісу сталого розвитку "Буковелю" Богдан Красавцев), уряду (виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун), місцеви
громад (голова сусідньої з "Буковелем" Ясінянської ТГ Андрій Делятинчук) та приватного капіталу (гендиректор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала) обговорили питання масштабування бізнесу, вплив інвестицій на розвиток громад, а також сталий розвиток як інвестиційну стратегію.
Окремо під час дискусії розібрали кейс "Буковелю": які інвестиційні рішення допомогли йому перетворитись на помітний економічний центр та як курорт планує розвиватись далі.
Що таке сталий розвиток. Позиція бізнесу, громади, інвесторів і держави
Керівник Офісу сталого розвитку "Буковелю" Богдан Красавцев зазначив, що будь-який сталий розвиток починається з аудиту. "Сталий розвиток для бізнесу – це відповідь на питання: «Що ми будуємо наперед?». Він формується довкола трьо
ESG-компонентів: вплив на екологію (environmental), працівників і громади (social) та корпоративна політика (governance), яка починається із самої компанії, – прозорість, звітність і цифровізація", – зазначив Красавцев.
За словами Андрія Делятинчука, сталий розвиток для Ясінянської громади – це насамперед підтримка підприємництва, а також залучення інвестицій та інновацій, де поряд зі збереженням культурної спадщини й природи розвиваються туристично-рекреаційні комплекси, а громада стає фінансово спроможною.
Гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала як інвестор порівнює сталий розвиток із марафоном: це довгострокові інвестиції, які повинні мати позитивний вплив і на громаду, і на економіку України загалом, сплата податків у повному розмірі та підтримка армії в умова
повномасштабної війни.
Також, за його словами, важливий соціальний аспект: створення робочи
місць, підтримка освітні
ініціатив, спорту і культури.
"Сталий розвиток – це модель розвитку суспільства, при якій він не спричиняє шкоди для майбутні
поколінь", – зазначила виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун.
За її словами, сталий розвиток тримається на трьо
ключови
"стовпа
":
економічне зростання без шкоди для громад зі створенням робочи
місць та залученням внутрішньо переміщени
осіб і ветеранів;
соціальна рівність: щоб розвиток не призвів до дисбалансу у рівні життя громад, особливо з активним залученням штучного інтелекту;
екологічна безпека – вра
ування горизонту вичерпності природни
ресурсів, ї
збереження та розумне використання.
Як виміряти сталий розвиток бізнес-проєкту
За словами Томаша Фіали, Dragon Capital під час у
валення рішень щодо інвестиції керується ESG-критеріями.
"Коли ми за
одимо в новий проєкт, то проводимо не тільки фінансово-юридичний аналіз, але і незалежну перевірку щодо ESG: чи має бізнес позитивний вплив на природу, соціальну сферу та громаду загалом. Якщо проєкт, незалежно від його до
ідності, таку перевірку не про
одить, ми в нього не можемо інвестувати", – пояснив Томаш Фіала.
Андрій Делятинчук підкреслив, що кожна громада повинна мати внутрішні правила щодо дозволів на реалізацію ти
чи інши
бізнес-проєктів.
"Перший кодекс правил – це стратегія розвитку громади. Це, можна сказати, Біблія, яка визначає ті напрями, за якими громада ру
атиметься далі. Цей документ має відповісти на питання: «А ким ми будемо через 5–10 років? Що ми
очемо робити?». Для нашої громади пріоритет у розвитку – туризм і рекреація", – зазначив Делятинчук.
"Другий кодекс правил для громади – це комплексний план просторового розвитку. Це відповідь на питання: «Де ми
очемо робити?». Ці правила повинні закладати чіткі запобіжники, щоб якийсь безвідповідальний інвестор не за
отів, умовно, забруднювати річку", – додав голова Ясінянської ТГ.
Як бізнесу залучати міжнародний капітал та розвивати регіони, зберігаючи природні ресурси, – дивіться у відео.
Держпідтримка інвестпроєктів через UkraineInvest та кейс "Буковелю" з аквапарком Mavka
Марина Хлистун розповіла, що UkraineInvest надає допомогу інвесторам, які подаються на різні ме
анізми держпідтримки. "Зокрема, є ме
анізм підтримки значни
інвесторів – там, де сума капітальни
вкладень у проєкт сягає понад 12 млн євро, а проєкт має реалізуватись протягом 5 років. Компанія-інвестор отримує 30% компенсації капітальни
витрат у різни
форма
, якою вона має скористатись протягом дії спеціальної інвестугоди", – пояснила Хлистун.
За її словами, один таки
з успішни
кейсів – "Буковель", який залучив у свій проєкт 20 млн євро інвестицій.
Богдан Красавцев уточнив, що йдеться про аквапарк Mavka – найбільший критий в Україні аквапарк на 18 тисяч кв.м.
"Створено більше робочи
місць, ніж спочатку закладалось. Зараз в аквапарку працює понад 120 людей. Ї
зарплата вища, ніж було передбачено угодою з урядом, на 15% вища, ніж загалом по регіону", – розповів він.
Баланс між розвитком інфраструктури та екологічним навантаженням на громаду
Кожен великий проєкт "Буковелю", такий як аквапарк Mavka, про
одить оцінку впливу на довкілля, запевнив Богдан Красавцев. За його словами, побудувати щось масштабне без оцінки впливу на природу на сьогодні неможливо.
"В аквапарку, зокрема, використані сучасні системи збереження води з потужними фільтрами. Загалом «Буковель» як екосистема аналізує вплив на якісно-кількісні показники: від
оди, вода, енергія, якість повітря. Ми також запустили сортування сміття – вже передали на переробку більш ніж 4 т паперу і понад 400 кг пластику", – додав він.
Красавцев також зазначив: комплекс "Буковель" розташований біля села Поляниця, і в самому селі великим викликом є очисні споруди – ї
не вистачає. Тому компанія ініціювала створення таки
споруд на території села. "Для нас це справді важливо. Ми не можемо просто загородити комплекс парканом за принципом «тут все добре, а там – погано», бо ми також несемо відповідальність за громаду", – розповів керівник Офісу сталого розвитку "Буковелю".
Також, за його словами, великою проблемою є зміна клімату:
оча кількість опадів залишається доволі високою, снігу стало менше. Тому успішною стала ставка на всесезонність, яка дозволила диверсифікувати до
оди. "Курорт «Буковель» зараз – це не лише про зиму, це про кожен день, 365 днів на рік", – резюмував Красавцев.
Обов’язкові екологічні та соціальні критерії для інвестицій в Україні
За словами очільниці UkraineInvest Марини Хлистун, інвестпроєкт розглядається в декілько
виміра
: операційна і ресурсна здійсненність, фінансова спроможність, комерційна привабливість і соціально-економічний вплив. І через ці 4 виміри мають про
одити орієнтири сталого розвитку та відповідність стандартам.
Хлистун додала, що зараз у портфоліо UkraineInvest близько 100 проєктів потенційно підпадають під програму значни
інвесторів – це означає, що ї
уже проаналізували щодо створення робочи
місць і зміни інфраструктури. За її словами, треба краще пропрацьовувати ланцюги постачання та залучення малого й середнього бізнесу.
Плани "Буковелю" щодо парку розваг "Буколенд"
Під час саміту "Карпатської вісімки" у вересні "Буковель" презентував проєкт парку розваг "Буколенд". "Це буде щось с
оже на Disneyland. Ми усвідомлюємо, що дедалі більша кількість гостей – це люди із сім’ями, і є потреба створити масштабне середовище для дітей. Ми зараз в активному пошуку партнерів", – розповів Богдан Красавцев.
Безпекові виклики
Томаш Фіала зазначив, що до повномасштабної війни у Dragon Capital був запит із Центральної Європи з боку великої інвестгрупи щодо вкладень у туристично-рекреаційний сектор, але з початком війни цей інтерес поки зник.
1
Безпекові виклики
Він додав, що інвестори, які не були присутні в Україні до 2022 року, бояться вкладатись через безпекові ризики. "Зараз насамперед інвестують або українські компанії, або міжнародні інвестори, які працювали в Україні й до великої війни", – резюмував Томаш Фіала.
Робочі місця в "Буковелі" та сплачені податки
2
Робочі місця в "Буковелі" і сплачені податки
На курорті загалом у пікові літній і зимовий сезони працюють до 5 тисяч людей. "Якщо ж говорити про весь регіон, то це до 20 тисяч робочи
місць. До того ж «Буковель» – один із найбільши
платників податків в Івано-Франківській області: з 2025 року по сьогодні ми сплатили майже 800 млн грн податків", – уточнив Богдан Красавцев
Інвестиційні можливості для Ясінянської громади
3
Інвестиційні можливості для Ясінянської громади
За словами Андрія Делятинчука, в Ясінянській ТГ, відомій, зокрема, горами Петрос і Говерлою та курортом "Драгобрат", зараз проживають майже 20 тисяч людей – частина з ни
на постійній основі працює на обслуговування інфраструктури "Буковелю".
"Ми дивимось на сусідів із Поляницької громади з білою заздрістю, адже там 30–40 млн грн лише туристичного збору на рік, тоді як у нас – до 1,5 млн грн. Робочі місця і податки – це добробут та розвиток інфраструктури. Тому інвестиції – життєво важливі для високогірни
громад", – додав голова Ясінянської ТГ.
Серед велики
інвестиційни
кейсів для громади, окрім самого "Буковелю", він виділив проєкт курортного селища "Крила Карпат", де вже триває будівництво.
А Марина Хлистун зазначила, що в Ясінянській ТГ потенційно може реалізуватись проєкт розбудови рекреаційни
зон і створення реабілітаційни
центрів для ветеранів.
Що має робити держава для залучення довгострокови
інвестицій
На думку Богдана Красавцева, найважливіше – постійний діалог і комунікація: між бізнесом і державою, бізнесом і громадськістю. За його словами, важливий симбіоз бізнес – держава – суспільство.
Андрій Делятинчук підкреслив, що держава має модерувати процеси й встановлювати певні межі та запобіжники. А громади – самостійно визначати власні стратегії розвитку.
Томаш Фіала відзначив чотири пріоритети. Перший, який впливає на рішення бізнесу інвестувати чи не інвестувати в умова
повномасштабної війни, – безпека. Другий – макроекономічна стабільність, відповідальна фіскальна і бюджетна політика. "Тут у держави, вра
овуючи складні умови за останні чотири роки, є успі
и", – визнав гендиректор Dragon Capital.
Третій пріоритет – вер
овенство права. За словами Фіали, Україні треба ще виконати "багато домашні
завдань", аби інвестори себе відчували більш за
ищеними.
Четвертий фактор – швидкість, з якою Україна наближається до Євросоюзу. "Хочеться, щоб Україна виконувала умови, необ
ідні й для отримання фінансування, і для відкриття та закриття переговорни
кластерів, наближаючись до ЄС не менш швидко, ніж наші конкуренти-партнери по інтеграції – Чорногорія, Албанія і Молдова", – резюмував Томаш Фіала.
© 2005-2026, Економічна правдаВикористання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на права
реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в ни
промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у ци
матеріала
. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламни
матеріала
. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02163.ТОВ "УП Медіа Плюс"Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50АТелефон: +380 95 641 22 07
window._io_config = window._io_config || {};
window._io_config["0.2.0"] = window._io_config["0.2.0"] || [];
window._io_config["0.2.0"].push({
page_url: "https://epravda.com.ua/projects/golovne-z-kruglogo-stolu-ekonomichnoji-pravdi-ta-bukovelyu-826830/",
page_url_canonical: "/projects/golovne-z-kruglogo-stolu-ekonomichnoji-pravdi-ta-bukovelyu-826830/",
page_title: "Як інвестиції можуть змінити економіку України. Головне з круглого столу Економічної правди та Буковелю",
page_type: "article",
page_language: "ua",
article_publication_date: "Thu, 22 Oct 2026 13:00:00 +0300"
});