"Ображений, бо програє": інтерв'ю з Фурсою про ганебні вибори для Трампа та зближення з Росією

Дональд Трамп наближається до проміжних виборів у США на тлі економічних проблем, які дедалі сильніше б’ють по його рейтингу. Водночас американський президент продовжує зближуватися з Росією та залишає Україну в залежності від власних рішень. Однак за цими кроками не обов’язково стоїть продумана стратегія – політика Трампа продиктована його особистими інтересами та боротьбою за політичне майбутнє.

популярні відео

Як результати виборів 3 листопада можуть вплинути на подальші дії американського президента, які переваги Володимир Путін отримує від високих цін на нафту та чому Україна ризикує зіткнутися з проблемами фінансування у 2028 році – про це, а також ситуацію в енергетиці напередодні зими 24 Канал поговорив з інвестиційним банкіром Сергієм Фурсою в ексклюзивному інтерв'ю.

Як для Трампа з тріском проходять вибори у США?

Розпочнемо з політики США. Твій погляд на все, що відбувається, – це американські гірки, які після 3 листопада можуть завернути знову в іншу сторону? Чи все ж таки готується найгірший сценарій для України?

Я не знаю, про які сценарії мова і хто їх готує. Немає ніяких сценаріїв. Є непередбачуваний Трамп, у якого підгорає через те, що вони з тріском програють вибори 3 листопада.

І ймовірність того, що демократи візьмуть Сенат вже вище 60%. Це дуже високо, 63%, здається. І це все викликано економічними проблемами, які породив сам Трамп. Власне, от і все.

Трампа обирали президентом через економіку. І через економіку він зараз програє поточні вибори.

І, власне, звідси оця його дуже схожа на деменцію риторика.

А який такий великий куш Сполучені Штати можуть зірвати у справі з Росією, що витягне їх з економічної прірви, в якій вони опинилися? Якщо ти кажеш, що це економічні проблеми?

Ні, Росія ніяк не допоможе вирішити економічні проблеми. Росія тут була потрібна для того, щоб зробити вербальну інтервенцію на ринок через дизель. Це не спрацювало.

І ми бачимо, що зараз Brent торгується вже вище 111 доларів за барель, а дизель так само близький до рекордних цифр.

Додатково Карлсон злітав зараз в Росію для того, щоб притягти американця, який був заручником Путіна з 2022 року. І, власне, так само був розрахунок на те, що перед виборами ви привозите американця і показуєте, як ви врятували громадянина США.

У той же час те, що Карлсон там наговорив, а говорив він як девелопер, а не людина, яка хоч щось тямить у політиці, нівелювало весь позитивний ефект від того, що був звільнений заручник. Бо назвати Путіна гуманістом – це навіть для Америки занадто.

Але, повторюю, американські вибори – це насамперед про економіку. І оскільки виправити ситуацію в економіці Трамп ніяким чином не може, він лишень погіршує ситуацію. Кожного дня погіршує, то, власне, так само погіршуються його шанси.

Повне інтерв'ю: дивіться відео

Можливо, американський президент хоче якось через Росію дотиснути на Іран?

Ми не бачимо, щоб він дотискав на Іран. Прямо не бачимо. Ба більше, робити це через Росію. Росія зацікавлена у продовженні війни, тому що Росія виграє від цих шалених цін на нафту, які зараз є.

І Іран бачить зараз себе в сильній позиції. Тому ніхто нікого не додавлює. Це просто, знову ж таки, хаос.

І не треба шукати раціональне іноді пояснення. Раціоналізувати, окей, можна в рамках логіки Трампа, але немає ніякої стратегії, просто фізично немає.

Зараз у Росії величезні втрати на фронті, а ми відновлюємо десятки населених пунктів. Чому саме в цей момент Москві Вашингтон протягує цю руку допомоги?

Немає такої логіки у Трампа. Він виключно діє у своїх інтересах. Байдуже, що відбувається. Йому байдуже на Україну.

У нього вибори зараз. І все це відбувається, тому що йому потрібен порятунок під час виборів. От і все.

Прогнози

А може бути так, що до кінця цього року ми ще почуємо, що американський президент скаже: "Українська армія дуже сильна, я пишаюся цими воїнами" і так далі?

З Трампом може відбутися будь-що. Знову ж таки, як він може видумати зливу, яка була перед вторгненням, – найбільша за 10 років злива в лютому в Києві, – так і сказати будь-що потім.

Зараз він ображений на Зеленського, бо він перебуває в дуже чутливому стані. Він програє вибори, він це знає, і ця образа домінує.

Що буде домінувати, який його особистий інтерес буде домінувати через місяць, – ніхто взагалі не знає і не може уявити. І навіть сам Трамп не може уявити.

Він ображений на Зеленського за що? За те, що той огризнувся, чи що?

В тому числі так, за першу емоційну реакцію після дизельної угоди. Це була помилка. Вони собі теж дозволяли багато чого в Овальному кабінеті. Але вони – це вони, а ми – це ми.

Питання в тому, що наша позиція все ж таки залежить від них, і це у них президент Трамп, якого краще не дратувати. І з цим фактором треба жити.

Так, це дуже неприємно. Це, знаєте, виглядає так, ніби у вас у великій родині є дідусь-мультимільйонер, який має лишити вам спадок, і ви вимушені йому догоджати. Він вас вже бісить, ви його ненавидите, але маєте говорити йому приємні речі, бо не хочете лишитися без ваших 10 мільйонів доларів.

А спадок кому дійде?

Можливо всім, можливо нікому. Може, він передасть його на порятунок диких тварин в Африці. Все можливо. Але зараз ми потребуємо оцих поставок від Америки, ми потребуємо цих розвідданих, ми потребуємо Starlink.

І так, ми потребуємо цього від людей, які нам не подобаються, і яким не подобаємося ми, безумовно. Але ми вимушені поводити себе отак, і вони вимушені поводити себе отак.

Додатково є і певний меркантильний інтерес, в тому числі через продаж зброї. Тому ми не маємо права на емоційні реакції. Емоційність у Зеленського іноді була сильною стороною, як на початку вторгнення, коли це дуже допомогло і створило відповідну картинку та певні рішення. Але з часом це стало недоліком.

Журналістка ABC питає Трампа: "Ви послабили санкції проти Росії заради звільнення американця. Хіба це не поступки Путіну?". А він їй каже: "Ви дурна людина, з якого ви видання?". Це ж просто питання, на яке він не хоче відповідати, бо знає, що ця журналістка права? Чи просто це дурне питання з того боку, що всі мали вже звикнутися з тим, що американський президент саме так справи і веде?

Найімовірніше, перший варіант. Знову ж таки, ми не психіатри Трампа, і там можна дисертації писати, але, скоріш за все, він розуміє це. Йому не подобається відчувати себе слабким.

І навіть натяки на свою слабкість або на помилки він зустрічає отак агресією. Це те саме, як коли Зеленський сказав про слабке рішення, а Трампу передали, що Зеленський назвав його слабким. От і все. Це така сама реакція.

Які привілеї отримав Путін від США?

Зараз виходить, що росіяни дуже багато заробляють на нафті, але паралельно ми бачимо дірку в бюджеті. Це виходить, що війна вже їм така дорога, що всі гроші туди зливаються?

Безумовно, війна дорога. Ба більше, у Росії суттєво впав нафтовидобуток з початку року. Вони продають менше нафти, ніж могли б, видобувають менше нафти. Є й ті наші удари по НПЗ, які призводять до великих втрат.

Частково ці надлишкові доходи, які Путін отримує, йдуть на компенсацію власникам нафтопереробних заводів. Але так, війна – це основний фактор тиску на російську економіку.

Війна – це дуже-дуже дорого, і вона суттєво виснажує економіку.

Просто без високих цін на нафту війна б виснажувала російську економіку набагато сильніше і набагато швидшими темпами. А так, на жаль, Путін отримав цей буфер, цю подушку безпеки завдяки діяльності Трампа.

Санкції покійного Ліндсі Грема мають шанс на реанімацію?

Насправді, з самого початку ці санкції стосовно Росії не мали шансу на запровадження. Будемо чесні.

Навряд чи ми мали очікувати, що на покупців російської нафти, а це Індія і Китай, будуть введені мита 100% чи 500%. Це просто було нереалістично.

Реальність така, що ми були праві, коли не очікували. Мені важко було уявити той світ, де Трамп вводить 100% мит на Китай і Індію. Ну от просто я не можу цей світ уявити собі.

З Китаєм він вже погрався в торговельні війни і відгріб. Індія зараз важлива для співпраці зі Сполученими Штатами і є важливим елементом протистояння з Китаєм, як протиставлення Індії Китаю. Тож я не міг би уявити введення таких мит.

Як і не можу уявити, щоб Китай зараз повністю відмовився від російської нафти. Росія зараз для нього – сировинний придаток. Для Індії це також важливо. І продавити їх тут отак з наскоку було нереалістично.

Тому насправді ці санкції не мали шансу бути введені саме в цій частині, яку Трамп і відтермінував. Це створює для нього дуже негативний політичний фон. І нам це добре. Нам добре продовження всіх цих розмов, атак і так далі, бо це зменшує реальність справжніх поступок Путіну. Це було в ціні, умовно.

Ми очікували, що він не введе, але, може, замість цього він хотів ще зробити Путіну приємніше. А не може, бо він тут вигрібає вже.

Чи справді Трамп, Сі та Путін хочуть "ділити світ"?

Зустріч Путіна, Трампа і Сі Цзіньпіна, якщо вона відбудеться, – як вони світ ділитимуть?

Вони можуть як завгодно. Ми можемо з вами зустрітись і почати ділити світ. Світ від цього не дуже поділиться. Хто вони такі, щоб ділити світ? От реально, хто вони такі?

Для мене ця зустріч насправді є ілюстрацією невдалої стратегії Трампа і частини республіканців, які хотіли відторгнути Росію від Китаю і притягти її в західний світ. А на виході Путін каже: "Ну, давайте утрьох посидимо".

Не дуже їм вдалося відторгнути Росію від Китаю.

А ця зустріч економічно невигідна. Сполучені Штати і Китай – мають набагато потужніші економіки, ніж зараз Росія. Чи не так?

Безумовно. І тому, якщо і ділити світ, то Росія там зайва.

Насправді тут був раціональний Трамп, бо він сказав, що готовий зустрітися в цьому форматі для обговорення ядерного роззброєння, бо це три найбільших ядерних арсенали. В цьому контексті ця зустріч має сенс. В усіх інших контекстах ця зустріч взагалі не має сенсу.

СРСР і США дуже довго і часто домовлялися про зменшення ядерного озброєння, про обмеження і так далі. Тож я не казав би, що саме з цієї теми результат передбачуваний.

Колишній президент США Білл Клінтон дуже рідко виходить в публічний простір останнім часом. Але зараз він наговорив про те, що йому дуже шкода спостерігати за поведінкою лідерів його країни, і що Трамп насправді зраджує партнера, зраджує Україну. Який у Білла Клінтона взагалі зараз може бути інтерес? Він же не бізнесмен. Навіщо йому це?

Дивіться, я, сидячи в Києві, не маю уявлення, які життєві орієнтири зараз у Білла Клінтона. Я не думаю, що йому є що спокутувати, бо те, що Україна відмовиться від ядерного арсеналу, як і Казахстан, було умовою визнання нашої незалежності.

Уникнути цього було неможливо. От просто неможливо. У нас не було грошей, у нас не було спроможності цей арсенал зберігати. Чи могли б ми отримати щось більше? Теоретично могли, але чи допускало в принципі керівництво України в 1993 – 1994 роках ставити питання вступу до НАТО? Ні, не допускало, і все.

Тому немає тут чого спокутувати, в принципі, Біллу Клінтону. Але пнути республіканців у момент виборів – чому б ні? Тому, як і Барак Обама, Білл Клінтон виходить і просто бере участь фактично у виборах.

Чи готова українська енергетика до зими?

Росія нібито планує нам повністю вибити енергетику до середини листопада. Як ми до цього готові?

Росія хоче нам вибити енергетику до листопада ще з листопада 2022 року. Я раджу це пам'ятати.

Зараз мовиться вже не про енергетику України, а про енергетику виключно Києва, де з Києва хочуть створити острів і обрубити доставку. Знову ж таки, це змагання. Росіяни будуть вибивати, ми будемо відновлювати.

Вони не вибивають зараз генерацію, це треба розуміти. Вони вибивають підстанції, які допомагають доправити електроенергію до Києва.

Чи є ймовірність, що в них вийде? Я думаю, що ні. Чи буде в нас ситуація з електроенергетикою гіршою, ніж зараз? Так, буде.

Але це не перша зима, яку ми так проходимо, як продемонструвала попередня зима. По-перше, українці вже дуже сильно готові з огляду електроенергії. Набагато більш чутлива історія – це історія з теплом. Але тут все впирається в погоду насправді.

І наскільки чутливою для нас буде історія з атаками на теплогенерацію, залежить виключно від погоди. Тобто, якщо буде зима, як минулого року, -20, оце все, – то так, тоді Кличко правий, і краще бути десь в Ужгороді в цей момент.

А якщо буде стандартна зима останніх 15 років, коли біля нуля і сіренько, тоді не смертельно, знову ж таки.

Росія дуже активно зараз користується тим, що у нас немає нормального захисту від балістики. Я так розумію, що про ліцензію на Patriot ми вже просто не говоримо? Це просто нереалістично?

Це ніколи не було реалістично. У нас ніколи не було спроможності виготовити це принаймні в найближчі роки. От просто не було. Може, через 5 – 7 років у спільному підприємстві з поляками хтось щось би виробляв.

Але коли ми говоримо про Patriot, треба розуміти, що це технологічна зброя, і там є дуже технологічні елементи. І цих технологічних елементів просто мало виготовляють.

Та сама головка самонаведення, яку робить Boeing. Він робить дуже обмежену кількість на рік. І поки в нього немає планів суттєво збільшувати цю кількість, бо це не основний вид його бізнесу, щоб заморочуватись і так далі.

Тож це все одно мова про далеку-далеку перспективу. Будь-яка співпраця в плані ліцензії на Patriot.

Які ризики очікують на Україну через Францію?

Хто зараз економічно витриваліший, на твій погляд? Україна за підтримки західних партнерів і їхніх грошей чи Росія за підтримки доходів від нафти?

Україна, безумовно.

І чи буде так залишатися надалі, враховуючи наші діри в бюджеті?

Наші діри в бюджеті залежать виключно від політичної волі парламенту і Офісу Президента проголосувати, щоб діри були закриті. Все.

Тому для нас зараз найбільший ризик – це вибори у Франції і можливі проблеми з фінансуванням у 2028 році. На 2027 рік ми будемо себе перекривати.

Але тут може бути дуже позитивна історія, що поки що Європа відмовляється розглядати конфіскацію російських заморожених активів, бо вони, умовно, постійно зберігають цю опцію на чорний день, фінансуючи нас з інших джерел.

Вони не спеціально це роблять. Це важке рішення, яке треба якось імплементувати, Бельгію притиснути і так далі.

Але виходить, що вони фактично залишають ці гроші на чорний день. Бо, знову ж таки, сьогодні дохідність французького десятирічного бонда перевищила 5%. Це дуже високо. У Франції величезні проблеми з бюджетом.

Франція – головний претендент з країн G7 на бюджетну фінансову кризу, де будуть говорити про дефолт Франції, як колись говорили про дефолт Греції.

Франція – це не Греція, це набагато більший ринок, і це набагато більший стрес для економіки. Але борг до ВВП у Франції – 118%. І вони вже не тягнуть це.

Це було добре, коли гроші були безкоштовними, а зараз вже 5% в плюс. Тому оці бюджетні проблеми і пов'язані з ними проблеми популістів, можливості виграшу популістів. Бо економічні проблеми породжують запит.

І "Альтернатива для Німеччини" – це не про міграцію, і Ле Пен – це не про міграцію. Це про економічні проблеми, економічні виклики, так званий cost of living crisis.

"Альтернатива для Німеччини" і Марін Ле Пен просто знайшли цапа-відбувайла, що в усіх проблемах винна тільки Україна?

Вони знайшли ще, що в усіх проблемах винна міграція. Але Україну звинувачують те. "Альтернатива для Німеччини" трішки більше, ніж Ле Пен.

Ле Пен просто каже, що не мають грошей на Україну, і у них реально немає грошей. А скорочувати витрати всередині Франції – ми бачимо, до чого це призводить. Франція у величезних проблемах.

З Німеччиною все легше, але там так само є інфляція, так само це тисне, і так само цей інфляційний тиск породжує запит на популістів, які приходять і кажуть: "Винні мігранти". Наприклад, винні мігранти і українці.

Але це пошук цапа-відбувайла, як завжди, коли треба знайти когось винного, коли люди відчувають погіршення рівня життя. А погіршення рівня життя вони відчувають через інфляцію.