Учені розшифрували ім’я собаки з Давнього Єгипту й жахнулися його значення

У гробниці давньоєгипетського чиновника Усерa дослідники розшифрували напис із кличкою собаки, який жив понад 3500 років тому. Ім’я тварини перекладається як «Той, хто із підземного світу» та, ймовірно, відсилає до Анубіса — бога потойбічного світу.

Про це повідомляє британське видання Daily Mail.

Знахідку зробили в гробниці TT 21 у Шейх Абд ель-Курна — частині Фіванського некрополя на західному березі Нілу поблизу сучасного Луксора.

На розписах поховальної камери зображено Усера, який служив писцем і управителем за часів фараона Тутмоса I. Біля його крісла з лев’ячими лапами сидять собаки в нашийниках. Двох із них дослідники раніше ідентифікували за кличками «Вірний» і «Сильний».

Однак ім’я третього собаки виявилося значно незвичнішим. Напис біля голови тварини був настільки вицвілим, що прочитати його без спеціальних засобів було неможливо.

Дослідники застосували технологію цифрового покращення зображення, яка допомогла відновити ледь помітні знаки. Як зазначено в дослідженні, опублікованому в журналі The Journal of Egyptian Archaeology, ім’я найкраще перекладається як «Той, хто із підземного світу».

Кличка, пов’язана з богом Анубісом

За словами дослідниці Челсі Кауфман з Університету Джонса Гопкінса, ім’я, найімовірніше, було своєрідною описовою назвою Анубіса — божества з головою шакала, яке в давньоєгипетських віруваннях супроводжувало й захищало померлих.

Подібний варіант імені раніше вже фіксували як людське ім’я, проте його використання як клички собаки виявили вперше.

Зображена тварина має струнке тіло, довгі лапи, висячі вуха, вигнутий хвіст і червонувату хвилясту шерсть. На думку експертів, це міг бути слугі — давній північноафриканський мисливський собака, схожий на хорта.

Чому імена собак важливі для єгиптологів

Знахідка привернула увагу дослідників ще й тому, що в давньоєгипетських пам’ятках збереглося дуже мало кличок тварин. Наразі задокументовано приблизно 100 імен собак.

У Давньому Єгипті собак використовували для полювання й охорони, а також тримали як домашніх компаньйонів. Деяких тварин настільки цінували, що їх зображували в гробницях разом із господарями.

Дослідники пояснюють, що поховальні зображення мали допомагати померлим продовжувати існування в потойбічному світі. Включення до них собак, а іноді й написання їхніх імен, може свідчити про бажання власників забезпечити тваринам місце в загробному житті.

Особливу увагу вчених привернув ієрогліф біля імені собаки. Зазвичай клички позначали символом стоячого собаки, але в цьому випадку використано зображення сидячої тварини, схожої на собаку на розписі гробниці. За даними дослідників, відомий лише один інший приклад давньоєгипетської клички собаки з таким символом.

Нагадаємо, Великий Сфінкс у Гізі може приховувати значно давнішу історію, ніж сам монумент. Вчені з’ясували, що в породах, з яких понад чотири тисячі років тому створили одну з найвідоміших пам’яток Стародавнього Єгипту, трапляються скам’янілості крокодилів, які жили десятки мільйонів років тому.