Без повернення українських дітей не буде справедливого миру - спецпосланниця генсека Ради Європи

Міжнародна спільнота має посилити зусилля для повернення українських дітей, незаконно депортованих до Росії або утримуваних на тимчасово окупованих територіях, а також забезпечити їхню реабілітацію та ре інтеграцію після повернення в Україну,

Про це в коментарі Укрінформу заявила спеціальна посланниця генерального секретаря Ради Європи з питань дітей України Тордіс Гильфадоттір, підбиваючи підсумки нещодавнього візиту до України.

За словами Гильфадоттір, під час візиту до України в першій половині жовтня вона зустрілася з першою леді України, омбудсменом, представниками ініціативи Bring Kids Back UA, Координаційного центру, який працює з питаннями дітей, а також міністрами юстиції та соціальної політики. Метою зустрічей було оцінити результати роботи Ради Європи в Україні, визначити найнагальніші потреби та почути безпосередньо від українських партнерів, якої допомоги вони потребують.

«Нас цікавило, чого Україна потребує найгостріше. Йдеться і про незаконно викрадених дітей, їхнє відстеження, розшук, рятувальні місії, і про те, що не менш важливо, - життя після повернення: реабілітацію, реінтеграцію, спроможність підтримати дитину», - зазначила вона.

Гильфадоттір наголосила, що значну роль у поверненні дітей відіграють українські громадські організації. За її словами, 95% дітей вдалося повернути в Україну завдяки неурядовим організаціям у співпраці з урядом.

На її переконання, тому міжнародним партнерам необхідно забезпечувати таким організаціям стабільне й передбачуване фінансування, щоб вони могли планувати свою діяльність, розширювати можливості для проведення рятувальних місій і розвивати інфраструктуру підтримки дітей після повернення.

«Коли мене питають, чим допомогти, я відповідаю: допомагайте тим, хто справді допомагає дітям», - підкреслила спецпосланниця.

Вона додала, що після повернення діти потребують належної психологічної та фізичної реабілітації, допомоги в адаптації до нового середовища й відновленні довіри. За її словами, важливо, щоб вони могли знову відчути приналежність до своєї родини та суспільства й мали перспективу повноцінного майбутнього.

Окрему увагу Гильфадоттір закликала приділяти дітям, які залишаються на тимчасово окупованих територіях України. За її оцінкою, там перебувають близько 1,6 мільйона дітей, доступ до яких для незалежного спостереження та надання допомоги вкрай обмежений.

«Ми знаємо, що з ними поводяться всупереч їхнім фундаментальним правам і що їх перевиховують. Про це необхідно говорити й тримати тему на порядку денному», - зазначила вона.

Спецпосланниця закликала міжнародних партнерів постійно нагадувати про право цих дітей повернутися додому та вживати конкретних заходів для їхнього захисту.

Вона також нагадала про резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо повернення українських дітей, ухвалену в грудні 2025 року, та рішення Європейського суду з прав людини від липня 2025 року у справі «Україна та Нідерланди проти Росії».

За словами Гильфадоттір, ухвалення резолюції та рішення суду є важливими міжнародними кроками, однак необхідно забезпечити їх практичне виконання, зокрема в питаннях відповідальності за порушення прав дітей.

На думку спецпосланниці, проблема повернення українських дітей досі не отримує належної уваги в усьому світі. Хоча європейські країни роблять значний внесок у підтримку України, багато людей недостатньо обізнані з масштабами проблеми та її наслідками. Для зміни ситуації необхідно активніше інформувати громадськість і залучати країни за межами Європи.

Важливим майданчиком для цього Гильфадоттір назвала Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей, співголовами якої є Канада, Норвегія й Україна.

«Нам потрібно підвищувати обізнаність і підкріплювати її конкретними кроками: допомагати Україні рятувати дітей, зустрічати їх удома й допомагати їм стати сильними людьми, які знову вчаться довіряти, мають майбутнє, свободу та людську гідність», - зазначила представниця Ради Європи.

Вона також підкреслила, що захист українських дітей - це не лише гуманітарне питання, а й питання фундаментальних цінностей, особистої свободи та людської гідності. Тому до розв’язання цієї проблеми мають долучатися уряди, парламентарії, дипломати, представники оборонного сектору, аналітичних центрів і громадянського суспільства.

Спецпосланниця зазначила, що Росія не демонструє готовності до належної співпраці щодо повернення українських дітей, тому міжнародна спільнота має використовувати всі доступні інструменти тиску.

Вона нагадала, що Росія була виключена з Ради Європи 16 березня 2022 року, водночас зберігаючи постійне місце в Раді Безпеки ООН і право вето. За словами Гильфадоттір, Рада Європи також працює над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який має стати одним з інструментів забезпечення відповідальності за цей злочин.

Вона наголосила, що міжнародна допомога Україні має охоплювати не лише оборонну, економічну та гуманітарну сфери, а й підтримку дітей, які постраждали від війни.

Окремим напрямом роботи Ради Європи залишається допомога дітям, які продовжують жити в Україні під час повномасштабної війни, а також українським дітям, які перебувають у країнах - членах організації. За словами Гильфадоттір, діти в Україні потребують фізичної безпеки та доступу до освіти. З огляду на це вона наголосила на необхідності облаштовувати більше підземних шкіл, щоб діти могли навчатися в умовах постійних російських атак.

Спецпосланниця відзначила стійкість українських учителів, державних службовців, працівників координаційних структур і громадських організацій, які продовжують допомагати дітям попри повітряні тривоги, небезпеку та удари по енергетичній інфраструктурі.

Гильфадоттір наголосила, що Рада Європи й надалі працюватиме з українськими партнерами над поверненням дітей, їхньою реабілітацією та реінтеграцією, а також забезпеченням відповідальності за злочини проти них.

Читайте також: Як знайти дитину, яку сховала Росія

«Ми не здамося, доки не закінчиться війна, не настане справедливий і тривалий мир, не з’явиться чітка процедура притягнення (Росії - ред.) до відповідальності, а діти, які можуть повернутися, справді повернуться. Без цього справедливого миру не буде», - підсумувала Гілфадоттір.

Як повідомляв Укрінформ, Єврорада закликала активізувати військову й фінансову підтримку України, зміцнити її енергетичну стійкість і протиповітряну оборону, а також посилити санкційний тиск на Росію.

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) Ради Європи відзначила прогрес України у забезпеченні рівності, водночас закликавши посилити захист ромів і ЛГБТІ та протидію злочинам на ґрунті ненависті.

Фото: Bring Kids Back UA