США навряд чи повернуть собі абсолютну могутність - професорка
Більшість американських еліт і населення не прагнуть, щоб США проводили політику ізоляціонізму й нинішній президент також аж ніяк не є ізоляціоністом попри деякі контроверсійні заяви, але США точно втрачають свою колишню могутність.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила професорка політології Університету Райса (США) Бретт Ешлі Лідс.
«Адміністрація Трампа доволі непередбачувана. І варто звернути увагу на одне: Трамп декларував: «Ми не збираємося втручатися в міжнародні справи, ми хочемо бути ізоляціоністами». Проте він був ким завгодно, тільки не ізоляціоністом — на міжнародній арені він діяв надзвичайно активно», - зауважила професорка.
Ешлі Лідс зазначила, що згодом потенційно може відбутися якась зміна пріоритетів і ситуація може варіюватися, але наразі вона не бачить ознак того, що США повністю підуть зі світової арени. Втім, на її думку, США безумовно втрачають свою домінуючу позицію, яку колись мали.
«Я не думаю, що США коли-небудь повернуться до того рівня абсолютної самостійної могутності, яку вони мали у час свого розквіту, коли були на голову сильнішими за всіх інших. Завжди існуватиме потреба у співпраці, якщо США беруть у чомусь участь. Проте серед американських еліт зберігається щирий інтерес до багатосторонності та активної глобальної ролі», - сказала професорка.
Вона додала, що розглядає нинішню адміністрацію радше як «відхилення від норми». Але не можна стверджувати, що в майбутньому США повернуться до курсу, який проводився до нинішньої адміністрації. В такому випадку доведеться шукати баланс, зазначила науковиця.
«Але я точно не стверджувала б, що ізоляціонізм став домінуючим поглядом серед американських еліт чи суспільства загалом», - резюмувала Ешлі Лідс.
Відповідаючи на запитання, чи готові будуть прийти Сполучені Штати на допомогу європейським партнерам по НАТО в разі можливої атаки з боку Росії, вона відповіла ствердно, хоча, на її думку, неодмінно постане питання про обсяги допомоги від США та «розпочнуться дискусії про те, що вважати «достатньою участю» — як це відбувається зараз щодо України чи інших регіонів».
Професорка також абсолютно переконана: якщо Латвія, Литва, Польща чи будь-яка інша з країн НАТО зазнає нападу, вони повинні задіяти та задіють статтю 5, і НАТО має відповісти. Її впевненість базується на даних досліджень, більшість з яких свідчать про те, що як політичні еліти, так і суспільство в демократичних країнах чітко переконані: захищати союзників у разі нападу — життєво важливо. Тобто рівень підтримки допомоги союзникам по НАТО проти російської загрози залишається значно вищим ніж просто більшість.
Загалом же Лідс, яка досліджує питання стримування, переконана, що Росії буде набагато складніше здійснити явну військову агресію проти члена НАТО, як вона зробила щодо України.
Читайте також: Клименко зустрівся з делегацією НАТО - говорили про ракети для Patriot та перспективи PURL«У такому разі тиск на НАТО щодо прямого втручання був би значно сильнішим. На мою думку, той факт, що Україна не була членом НАТО, полегшив це завдання для Росії. Тож я вважаю, що на цей момент стримування все ще достатнє — особливо з огляду на те, що Росія надзвичайно поглинута війною в Україні. Але це те, про що нам слід турбуватися, тому важливо зберігати цей потенціал стримування», - сказала Ешлі Лідс.
Як повідомлялось, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив днями, що союзники по НАТО мають бути готовими до подальших ворожих дій Росії проти Альянсу, а відповіддю на них має стати посилення підтримки України.
Фото: ОП