"Республіканці знімуть маски": Пінкус про Трампа, російський дизель та імпічмент

Повідомлення про домовленості США щодо закупівлі російського дизеля викликали нові запитання до політики адміністрації Дональда Трампа. Американські представники водночас вимагають від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах, хоча Москва продовжує атакувати українські міста та енергетику.

Громадський діяч, президент Республіканського клубу імені Рональда Рейгана Борис Пінкус в інтерв'ю 24 Каналу пояснив, чому домовленості з Росією можуть спричинити нове протистояння в американському Конгресі. Він також розповів про можливі розслідування щодо оточення Трампа, ризики для України після виборів у США та умови, які Володимир Зеленський запропонував Вашингтону.

популярні відео

Тиск США через російський дизель

За інформацією Le Monde, 9 жовтня Стів Віткофф під час зустрічі в Маямі вимагав від Кирила Буданова припинити удари по російських НПЗ та погодитися на енергетичні домовленості. Чому команда Трампа тисне на Україну, яка захищається від російської агресії?

Я думаю, що причини такого тиску потрібно шукати не лише в дипломатії. Зараз навколо оточення Трампа виникають скандали, які можуть мати серйозні політичні та юридичні наслідки.

Насамперед ідеться про Джареда Кушнера. З'явилася інформація, що нідерландська розвідка нібито отримала дані з його телефону про окремі рахунки, на які надходили кошти з арабських країн. Важливо, що ці повідомлення стосуються ще першого президентського терміну Трампа.

Тоді Кушнер був офіційним радником президента. Зараз він бере участь у дипломатичних контактах в іншому статусі, не як посадовець, затверджений Сенатом.

Тут виникає юридичний аспект. У США є П'ята поправка до Конституції, яка захищає людину від примусу свідчити проти себе. Але питання про його діяльність на державній посаді під час попередньої адміністрації можуть стати окремим предметом розслідування.

Я вважаю, що перевіряти потрібно й діяльність Віткоффа. Його підхід до переговорів із Росією викликає в мене дуже серйозні запитання.

Коли американський посередник вимагає від України не бити по російській нафтовій інфраструктурі, але при цьому не домагається від Москви припинення атак, це суперечить тому, чого ми очікуємо від американської дипломатії.

Особливо важливо, що серед республіканців уже є політики, які відкрито виступають проти таких домовленостей.

Наприклад, конгресмен Браян Фіцпатрік, який очолює український кокус у Конгресі, ініціював законодавчі кроки проти закупівлі російських енергоносіїв. Ідеться про ініціативу, яку пов'язують із принципом Рональда Рейгана "мир через силу".

Для ухвалення законопроєкту в Палаті представників потрібно зібрати необхідну більшість голосів. Фіцпатрік працює над підтримкою цієї ініціативи, зокрема серед представників обох партій. Після голосування в Палаті документ має пройти Сенат.

Я сподіваюся, що після повернення законодавців до Вашингтона 9 листопада цей процес активізується.

Є й інше питання – відповідність нових енергетичних домовленостей обмеженням щодо торгівлі з Росією, які запроваджувалися після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

На мою думку, ці рішення створюють підстави для юридичних претензій до можливого імпорту російського пального.

За повідомленнями, які зараз обговорюють, до Нью-Йорка на початку листопада може прибути перша партія російського дизеля обсягом приблизно 40 тисяч тонн. Називають 7 – 9 листопада, але я не знаю, чи справді це постачання відбудеться.

І тут виникають одразу дві проблеми. Перша – політичний тиск на Трампа з боку Конгресу та американського суспільства. Друга – можливі юридичні наслідки для портових операторів і компаній, які погодяться приймати та розвантажувати такі вантажі.

Власники портів можуть вирішити, що ризикувати штрафами та судовими процесами їм просто невигідно. І тоді навіть домовленість на рівні адміністрації президента не гарантуватиме, що російський дизель потрапить на американський ринок.

Тому я не виключаю, що Трампу доведеться переглядати ці рішення під тиском власних законодавців.

Як Зеленському відповідати на тиск

Axios повідомляє про підготовку розслідувань щодо російського дизеля. Під час зустрічі в Маямі Віткофф також нібито пропонував Україні заробляти на транзиті російських нафти й газу, а Буданов відповів, що приклад України – Польща, а не Білорусь. Як Києву продовжувати переговори зі США за таких умов?

Я вважаю, що Зеленський поки поводиться правильно. Він не відповідає Трампу тією різкою риторикою, на яку міг би відповісти з огляду на характер американського тиску.

Український президент повинен керуватися державними інтересами й підтримувати відносини з обома американськими партіями. Не можна робити ставку виключно на демократів лише тому, що вони можуть отримати більше місць на виборах.

У Республіканській партії також є багато друзів України. Крім того, чинний склад Конгресу продовжуватиме працювати до січня, а Україні потрібна допомога не після зміни влади, а щодня.

Тому відповідати на образливі заяви Трампа такими самими словами було б помилкою. Ми вже бачили гострий конфлікт між президентами 28 лютого 2025 року, і повторювати його не потрібно.

Зеленському важливо зберігати можливість говорити з Білим домом, водночас не погоджуючись на вимоги, які шкодять українській обороні.

Трамп, на мою думку, уже відчуває політичний тиск усередині США. Йому потрібні хоча б якісь результати, які можна представити виборцям як успіх.

Наприклад, Меланія Трамп долучилася до ініціативи щодо локального гуманітарного перемир'я в районі Олешок. За повідомленнями, які обговорювалися, воно мало діяти до вечора 1 листопада.

Але такі ініціативи не змінюють загальної картини. Росія продовжує обстрілювати Київ, Одесу та інші українські міста. Зокрема, зараз знову надходять повідомлення про балістичні атаки й руйнування цивільних об'єктів.

І мене обурює, що в цих умовах американські посередники продовжують обговорювати з Москвою економічні домовленості.

Я хотів би, щоб діяльність Віткоффа перевірили значно ретельніше. Потрібно з'ясувати, які в нього були бізнесові зв'язки, як він заробляв гроші, чи дотримувався податкового законодавства і з ким укладав домовленості.

Якщо людина бере участь у вирішенні питань війни та миру, вона має бути готовою до максимальної прозорості. Особливо коли її пропозиції можуть безпосередньо впливати на безпеку України.

Після виборів республіканці знімуть маски

Чи означають такі домовленості, що Трамп не заперечує проти бізнесових інтересів Віткоффа та Кушнера у відносинах із Росією?

Я вважаю, що адміністрація Трампа створює собі дедалі більше проблем. Після виборів 3 листопада ситуація може різко змінитися, і в самому оточенні президента почнуться серйозні суперечки.

Раніше ми сподівалися, що республіканці зможуть зберегти хоча б контроль над Сенатом. Зараз я вже не маю такої впевненості. Можливість втратити більшість в обох палатах стала для партії дуже серйозною загрозою.

Водночас я не хочу, щоб українці сприймали можливий успіх демократів як автоматичну гарантію допомоги. У Демократичній партії є політики, які виступають за значне скорочення зовнішніх військових витрат.

Частина лівого крила хоче спрямовувати більше державних коштів на внутрішні соціальні програми, допомогу бездомним та інші американські потреби. Це може створювати труднощі для фінансування України та Ізраїлю.

Є й суперечки щодо міграційної політики. Я підтримую частину рішень Трампа про посилення контролю за кордонами, але побоююся, що зміна політичного балансу може призвести до перегляду цих заходів.

Тому ситуація для друзів України всередині американської політики непроста. Нам потрібно шукати підтримку в обох партіях, а не покладатися на одну з них.

Особливу надію я пов'язую з двопартійною співпрацею Браяна Фіцпатріка та сенатора Річарда Блюменталя. Попри належність до різних партій, вони працюють над законодавчими ініціативами, які мають обмежити можливості адміністрації укладати вигідні Росії енергетичні угоди.

Крім того, Конгрес може розпочинати слухання та вимагати від представників виконавчої влади пояснень щодо таких рішень.

І тут я хочу сказати дуже важливу річ. Після виборів багато республіканців знімуть маски.

Зараз частина конгресменів незадоволена Трампом, але не наважується відкрито його критикувати. Вони бояться втратити підтримку виборців, а разом із нею і свої посади.

Коли голосування завершиться, ця залежність уже не буде такою сильною. Я очікую, що серед республіканців з'явиться значно більше публічних критиків президента.

Причому для цього не обов'язково чекати січня. Законодавці можуть висловлювати свою позицію одразу після виборів, навіть якщо чинний склад Конгресу ще працюватиме кілька місяців.

Ми вже бачимо приклади співпраці республіканців і демократів у питаннях підтримки України. І я розраховую, що після завершення виборчої кампанії така взаємодія посилиться.

Водночас Трамп стикається і з труднощами в зовнішній політиці. Зокрема, на Близькому Сході країни, які раніше орієнтувалися на Вашингтон, починають самостійно шукати домовленостей з Іраном.

Я маю на увазі контакти за участю Пакистану, Туреччини та Саудівської Аравії. Це свідчить про те, що регіональні держави не хочуть повністю залежати від рішень американського президента.

Такі процеси відволікають увагу Вашингтона від України та створюють для адміністрації додаткові зовнішньополітичні виклики.

Чи посилить Трамп тиск на Україну

Після виборів до початку роботи нового Конгресу залишиться близько двох місяців. Чи не використає Трамп цей час, щоб ще сильніше тиснути на Україну та допомагати Путіну?

Я так не думаю. У США існує система стримувань і противаг: Конгрес, судова система, Верховний суд. Президент має широкі повноваження, особливо в зовнішній політиці, але вони не є необмеженими.

Зараз система працює не так, як хотілося б. Частина республіканців не готова відкрито виступати проти Трампа, поки триває виборча кампанія.

Але після голосування ситуація може змінитися. Я припускаю, що законодавці почнуть значно активніше використовувати механізми парламентського контролю, зокрема двопартійні рішення.

Є ще одна обставина. Трамп дуже переймається тим, якою буде його політична спадщина. Він хоче залишитися в історії як успішний президент, а не як людина, чия адміністрація опинилася під численними розслідуваннями.

Тому перспектива нових скандалів може стримувати його від рішень, які викличуть ще більшу протидію всередині США.

Я не виключаю, що розслідування щодо людей з оточення президента можуть призвести до серйозних політичних наслідків. Але все залежатиме від того, яку інформацію вдасться встановити та які рішення ухвалюватимуть американські інституції.

Але новий склад Конгресу почне працювати лише в січні. Що може стримувати Трампа відразу після виборів?

Уже сама загроза того, що республіканці перестануть його захищати.

Законодавці можуть дати зрозуміти президенту, що не підтримуватимуть будь-які його рішення, особливо якщо вони призводитимуть до нових скандалів або порушуватимуть чинне законодавство.

І це матиме значення ще до формального початку роботи нового Конгресу.

Крім того, посилюється увага до бізнесових зв'язків родини Трампа. Я вважаю, що саме ці питання можуть стати одним із найсильніших інструментів політичного тиску на президента.

Зараз обговорюються повідомлення про великі доходи компаній, пов'язаних із його синами, від діяльності в Катарі та Саудівській Аравії. Називають суми, що перевищують два мільярди доларів за останні півтора року.

Виникають запитання, чи не використовують члени президентської родини політичний вплив для отримання бізнесових переваг.

Також з'явилися повідомлення про контакти одного із синів Трампа з Умаром Кремльовим під час полювання в Монголії. Кремльова пов'язують із російськими владними колами, а серед інших учасників згадували бізнесмена, який перебуває під американськими санкціями, та давнього спонсора Республіканської партії Кевіна Смолла.

Усе це, на мою думку, створює підстави вимагати детальної перевірки характеру таких контактів і можливих конфліктів інтересів.

Я не думаю, що за таких обставин Трамп захоче ще більше загострювати протистояння з Конгресом. Навпаки, він може почати пом'якшувати свою риторику.

Ми вже чуємо від нього заяви, що він нібито не говорив нічого поганого про Україну. І я не виключаю, що надалі таких позитивніших висловлювань стане більше.

Це може вплинути й на характер американських вимог щодо припинення ударів по російських НПЗ.

Скандали навколо родини Трампа

Напередодні виборів знову з'явилися звинувачення проти Трампа, зокрема з боку колишньої міс Швейцарія, які республіканці називають неправдивими. Також виникають запитання щодо бізнесу його синів і Кушнера. Чи можуть ці історії призвести до кримінальних розслідувань та імпічменту?

Я вважаю, що приводи для розслідувань є, і вони не обмежуються однією історією.

Наприклад, зараз обговорюється поведінка одного із синів Трампа на заході на Багамах. За повідомленнями, на які я посилаюся, організацію цієї події могли фінансувати бізнесмени з оточення Путіна. Також стверджують, що серед присутніх міг бути представник російських спецслужб.

Ці обставини необхідно з'ясувати. Хто оплачував захід, з якою метою, які контакти відбувалися і чи були за ними якісь домовленості?

Ще одна історія стосується літака вартістю приблизно 400 мільйонів доларів, який Трамп отримав від Катару. Я вважаю, що такі подарунки та їхні можливі наслідки для державної політики також мають бути предметом уваги Конгресу.

Є питання до фінансових зв'язків Кушнера, до діяльності Віткоффа та до бізнесових інтересів президентської родини в країнах Близького Сходу.

Усе це разом може створити підстави для масштабних парламентських перевірок. Якщо в ході таких перевірок виявлять порушення законодавства, можливі й подальші юридичні наслідки.

Я також не виключаю, що політичне протистояння навколо Трампа може дійти до питання імпічменту. Але це залежатиме від результатів розслідувань і позиції американських законодавців.

Не думаю, що президент може безмежно розвивати відносини з авторитарними керівниками, не стикаючись із протидією всередині США.

До цього додаються проблеми американської політики щодо Ірану. Частина близькосхідних держав починає шукати власні домовленості з Тегераном, а Вашингтон витрачає дедалі більше ресурсів на врегулювання регіональної ситуації.

Для України все це має значення, адже увага американської адміністрації розподіляється між кількома серйозними міжнародними кризами.

Тому я повертаюся до поведінки Зеленського. У цій ситуації йому потрібно зберігати стриманість, не вступати в особистий конфлікт із Трампом і підтримувати робочі відносини з представниками обох партій.

Адже після наступних президентських виборів у США 2028 року політична конфігурація може знову змінитися. Україна повинна мати союзників незалежно від того, хто перебуватиме в Білому домі.

Три пропозиції Зеленського до США

Останнім часом з'явилися й позитивні повідомлення щодо американської допомоги. Зеленський заявив про відновлення роботи супутникового зв'язку Starlink та Starshield, що має велике значення для українських військових.

Паралельно обговорюється можливість нової тристоронньої зустрічі України, США та Росії. Президент України не відкидає такого формату, але продовжує наполягати на взаємності будь-яких домовленостей.

І мені подобається, як він відповідає на вимоги Трампа припинити атаки по російських нафтопереробних заводах.

Зеленський фактично запропонував американцям три варіанти.

Перший – взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Україна готова обговорювати відмову від атак на російські НПЗ, але Росія також повинна припинити бити по українських енергетичних об'єктах.

Інакше виходить одностороння поступка: Україна відмовляється від своїх можливостей, а російська армія продовжує знищувати нашу інфраструктуру.

Другий варіант – розширення можливостей використання Starshield для ударів по російських позиціях, звідки запускають балістичні ракети по Україні.

Ідеться насамперед про захист українських міст. Якщо ми маємо можливість уражати пускові установки противника, це може зменшити кількість ракет, які доведеться перехоплювати над українською територією.

Третя пропозиція – збільшення постачань ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Україна відчуває гостру потребу в такому озброєнні. Ці ракети потрібні для захисту людей, житлових будинків та критичної інфраструктури від російської балістики.

Я повністю підтримую таку позицію Зеленського. Вона дозволяє вести переговори з американською адміністрацією, не погоджуючись на умови, які залишають Україну беззахисною.

Особливо важливо, що ці пропозиції не означають відмови від дипломатичного процесу. Україна готова обговорювати домовленості, але наполягає на конкретних безпекових гарантіях та реальних засобах захисту.

І я переконаний, що серед американських республіканців та демократів достатньо політиків, які розуміють необхідність такої допомоги.

Але ж європейські партнери розуміють, що передавання ракет для Patriot може залежати від схвалення Трампа?

Я не погоджуюся з тим, що європейські держави взагалі нічого не можуть зробити без дозволу американського президента.

У Європи є власні можливості, ресурси та механізми підтримки України. І я вважаю, що наші союзники повинні активніше використовувати їх, особливо коли йдеться про захист українського населення від ракетних ударів.

Україні потрібно продовжувати вимагати необхідне озброєння, зберігаючи контакти з американською адміністрацією, Конгресом і європейськими партнерами. Підтримка України не повинна залежати лише від особистої позиції одного політика.

Борис Пінкус про тиск команди Трампа на Україну, російський дизель та розслідування проти Кушнера: дивіться відео