"Трамп намагається пограбувати скарбницю": інтерв'ю Пола Леандовскі про зв'язки з Росією, скандали в США та загрози для України

Дональд Трамп ухвалює рішення, які можуть змінити перебіг війни в Україні, а його оточення дедалі частіше опиняється в центрі скандалів і гучних запитань. Тим часом дії Ілона Маска щодо Starlink, фінансові можливості Росії та ризик ескалації в Чорному морі створюють нові загрози для України.

популярні відео

Ветеран бойових дій США та ведучий YouTube-каналу Combat Veteran News Пол Леандовскі в ексклюзивному інтерв'ю для каналу War & Politics 24 пояснив, які мотиви можуть стояти за рішеннями Трампа напередодні виборів, чим можуть обернутися історії навколо Піта Гегсета, Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, чи здатна Росія фінансово витримати затяжну війну та до чого може призвести загострення в Чорному морі.

Навіщо Трамп ухвалює непопулярні рішення перед виборами?

Дональд Трамп знає, що до проміжних виборів залишилися лічені дні, а американці розлючені через зростання цін та інші проблеми. Водночас він продовжує ухвалювати рішення, які можуть щодня погіршувати становище його власної партії. Що відбувається? Він намагається виграти вибори чи прагне чогось більшого?

Це ключове питання, яке зараз ставлять усі. Дані опитувань за липень показують, що навіть серед республіканців 70% хочуть посилення санкцій проти Росії. Однак минулого тижня Трамп, навпаки, послабив санкції проти неї. 45% республіканців підтримують додаткову допомогу Україні, зокрема 48% хочуть, щоб зброю та військові припаси безпосередньо надсилали українському уряду.

Серед незалежних виборців цей показник ще вищий, як і серед демократів. Якщо дивитися на це з погляду виборчої стратегії, дії Трампа не мають особливого сенсу. Це питання не є визначальним для американських виборців. Опитування не пояснюють його рішень.

Україна – двопартійне питання, а підтримка нашої держави серед американців залишається сильною і такою була протягом більшої частини війни.

Ми неодноразово говорили про те, що Трамп, схоже, не керується послідовною політикою. Думаю, краще пояснення його поведінки – транзакційний підхід. Моя модель розуміння його дій така: можливо, він уже змирився з імовірністю великої "синьої хвилі", яка позбавить його можливості щось робити протягом наступних двох років.

Коли демократи востаннє отримали контроль над Конгресом, Трамп зіткнувся зі слуханнями щодо імпічменту та розслідуваннями. Якщо демократи знову візьмуть під контроль Палату представників, а можливо, й Сенат, вони отримають повноваження надсилати повістки.

Представники адміністрації та документи можуть опинитися в центрі розслідувань, а посадовці будуть зобов'язані з'являтися на слуханнях і давати свідчення. І невідомо, що це може виявити.

Моя теорія полягає в тому, що Трамп намагається винагороджувати людей, які його збагатили, фактично надавати послуги тим, хто йому заплатив.

Це помітно і на прикладі Ізраїлю. Трамп відверто заявляв, що його кампанію значною мірою фінансували проізраїльські донори. Він також підтримав Нетаньягу – крок, на який американські президенти до нього не йшли, відкрито підтримуючи іноземного кандидата на виборах.

Ми також бачимо посилення дій щодо Ірану. Це вкрай непопулярно й створює проблеми для республіканських кандидатів, які балотуються разом із Трампом. Така поведінка має сенс, якщо розглядати її як низку транзакцій.

У нещодавньому звіті, про який ішлося, згадувалися значні суми саудівських та ізраїльських грошей, спрямовані Джареду Кушнеру. Також стверджувалося, що весілля Дональда Трампа-молодшого, сина президента, оплатив російський олігарх.

Крім того, гроші, пов'язані з Росією, схоже, надходять або можуть надійти в криптовалютний проєкт сина президента, який у майбутньому, ймовірно, отримає банківську ліцензію. Тому мені здається, що найкраще пояснення полягає в тому, що Трамп намагається, так би мовити, пограбувати скарбницю – здійснити низку кроків, які принесуть користь людям або групам, від яких він отримав винагороду. І Росія, безперечно, одна з таких груп.

Повне інтерв'ю з Полом Левандовскі інтерв'ю: дивіться відео

Що зміниться, якщо демократи візьмуть Конгрес?

Отже, ви кажете, що Трамп фактично роздає послуги тим, кому щось винен, напередодні виборів. Що буде далі? Якщо демократи візьмуть під контроль Палату представників, чи побачимо ми розслідування фінансів його родини, його угод із Росією, а можливо, навіть спробу імпічменту? Як далеко це може зайти?

Важко сказати, адже це залежатиме від кількох факторів. Передусім – від того, наскільки успішно виступлять демократи. Навіть якщо вони отримають контроль над Сенатом, немає сценарію, за якого матимуть там 60% місць, а саме така більшість потрібна для засудження президента під час процедури імпічменту та його усунення з посади.

Водночас я ніколи не відкидаю здатності Демократичної партії діяти неефективно. Її фатальний недолік – схильність загрузнути в процедурних суперечках, жестах і символічних діях, не досягаючи суттєвих результатів. Ми бачили це під час першого президентського терміну Трампа.

Навіть за чотири роки адміністрації Байдена розслідування щодо президента, які нібито проводилися, здебільшого так і не завершилися. А ті кілька, які, здавалося, були доведені до кінця, Міністерство юстиції відхилило після повернення Трампа до влади.

Тому я не виключаю, що демократи знову не зможуть притягнути адміністрацію до відповідальності – фактично незалежно від того, які кроки вони робитимуть.

Однак, якщо демократи отримають контроль хоча б над Палатою представників, у них з'явиться важливий важіль впливу. Саме Палата представників відіграє ключову роль у бюджетному процесі, зокрема в ухваленні законів про асигнування. Це означає, що демократи матимуть можливість впливати на виділення коштів, зокрема на допомогу Україні.

Ще одна перевага напружених виборчих перегонів полягає в тому, що багато республіканців можуть перемогти в округах із невеликою перевагою. І тоді їм доведеться дистанціюватися від Трампа в низці непопулярних питань.

Наприклад, республіканці можуть вирішити, що підтримка України допоможе їм здобути прихильність незалежних виборців, адже ця позиція має широку підтримку.

Так само вони можуть виступити проти війни з Іраном, оскільки цього хоче значна частина виборців, особливо в округах із запеклою конкуренцією. Сама поведінка Трампа свідчить про те, наскільки мало він мислить стратегічно. Він виступав за зміну меж республіканських округів, які спеціально сформували так, щоб вони були майже повністю республіканськими. Фактично він підтримав включення до цих округів більшої кількості виборців-демократів, сподіваючись покращити загальні результати республіканців.

Однак наслідком може стати поява більш поміркованих округів. Я живу в одному з таких округів. Там до переважно консервативного нафтовидобувного регіону приєднали сильний демократичний осередок у передмісті Остіна.

У результаті за складом населення цей округ став значно більш "синім", ніж будь-коли раніше. А це означає, що його представникам, можливо, доведеться пом'якшувати свої позиції та не так завзято підтримувати MAGA.

Starlink, Ілон Маск і 40 мільярдів втрат для SpaceX

Поле, Starlink відновив роботу, але, як ми кажемо в Україні, після всього, що сталося, залишається гіркий присмак. Особливо після того, як Ілон Маск нещодавно висловив співчуття російським солдатам, які вторглися в нашу країну та вбивають українців. Хто, на вашу думку, насправді несе відповідальність за весь цей безлад? І чи притягне Конгрес когось до відповідальності? Складається враження, що ні демократи, ні республіканці не хочуть залишати цю ситуацію без уваги.

Думаю, Ілон Маск опинився у великій халепі. По-перше, якщо подивитися на його акаунт у X, він, як на мене, буквально зривається через вибори, зокрема вибори до Сенату в Техасі, де шанси демократичного кандидата Джеймса Теліко на перемогу зараз оцінюють приблизно у 65%.

Крім того, я думаю, що Маск дуже боїться слідчих органів. Вони збираються поставити багато запитань щодо його ініціативи DOGE, яка, на перший погляд, у багатьох аспектах була майже незаконною. І це, ймовірно, неабияк його непокоїть.

Але його рішення щодо Starlink знову ж таки не мають жодного електорального сенсу. Вони нелогічні. Якщо він справді хотів обмежити роботу Starlink і покарати Україну, чому б не почекати до проміжних виборів?

Моя головна теорія полягає в тому, що, відверто кажучи, Ілон Маск – не надто розумна людина. Знаю, це звучить божевільно. Ви можете сказати: але ж це людина, яка стоїть за Tesla і SpaceX. Є тривала й задокументована історія вживання ним кетаміну, про яку багато повідомляли публічно. Він сам визнавав, що вживав кетамін.

У мене також є інші джерела, які стверджують, що масштаби його вживання були приголомшливими. Є медичні дослідження щодо наслідків тривалого вживання кетаміну. Однак твердження про те, що у 100% людей, які вживають його роками, сканування мозку виявляє значні ураження, потребує окремого підтвердження.

Щодо Маска, я можу сказати лише одне: на мою думку, він уже не такий розумний, як раніше. Навіть якщо припустити, що він налаштований проросійськи, навіщо йому було обмежувати роботу Starlink саме перед виборами?

Зверніть увагу й на бізнес SpaceX. Компанія має багато напрямків діяльності: запуски ракет, штучний інтелект та інші проєкти. Але її єдиний прибутковий підрозділ, як я це розумію, – Starlink. А серед найприбутковіших клієнтів Starlink – урядові структури. Державні контракти мають величезну цінність як для Starlink, так і для SpaceX загалом.

Проблема обмеження роботи Starlink полягає в тому, що тепер кожен інший урядовий клієнт компанії запитає себе: чи можу я бути впевненим, що цей інтернет працюватиме під час національної кризи? І відповідь може бути негативною.

Адже якщо Ілон Маск прокинеться не з тієї ноги, він може просто відключити інтернет для моєї країни, мого уряду чи моїх військових.

Якщо подивитися на вартість SpaceX за останні п'ять днів, можна побачити, що компанія втратила 40 мільярдів доларів ринкової капіталізації приблизно за чотири дні, коли стало зрозуміло, що Маск розігрує цю історію зі Starlink.

Я вважаю, що це наслідок його нездатності мислити стратегічно.

Йому навіть не спало на думку, що створення системи урядового зв'язку, яку він може будь-коли відключити, може стати поганим бізнес-рішенням. І це ще й відштовхує виборців напередодні проміжних виборів. Тих самих виборів, на фінансування яких він сам витратив майже 4 мільярди доларів.

Коли дивишся на все це, розумієш, що він не стратегічний мислитель. Він не демонструє навіть мінімального терпіння. Тому я знову повторю: на мою думку, Ілон просто нерозумний.

Водночас є численні повідомлення про те, що Маск перебуває в безпосередньому контакті з Володимиром Путіним. Думаю, Путін, імовірно, міг пообіцяти йому доступ до російської космічної програми, певних російських досліджень і ринків капіталу.

Це ті можливості, які Путін може запропонувати приватній особі, але які європейська країна з її законами та механізмами підзвітності не може просто так надати. Тому я припускаю, що Маск може бути налаштований проросійськи, оскільки прагне збільшити власні прибутки. Але він надто нерозсудливий, щоб розуміти, як грати в довгу.

Чи можуть у США покарати Піта Гегсета?

Якщо говорити про удари по території Росії, то Піта Гегсета потенційно можуть допитати щодо Starlink і Starshield. Водночас Зеленський заявляє, що Україна вже майже місяць чекає на схвалення Гегсетом ракет для Patriot і NASAMS. Чи можуть потенційні розслідування Конгресу справді призвести до наслідків для Піта Гегсета або навіть до правосуддя?

Це чудове запитання. Президент Трамп понад усе цінує лояльність. Гегсет неодноразово доводив, що його відданість Трампу не викликає сумнівів. Його інтелект, розумові здібності та розсудливість, м'яко кажучи, викликають запитання. Але чи звільнить його Трамп, щоб спробувати відвернути увагу від провальної війни в Ірані?

З іншого боку, якби він збирався це зробити, то, ймовірно, зробив би перед проміжними виборами. Трамп міг би звинуватити Гегсета у провалах в Ірані, звільнити його та спробувати подати це так, ніби виборці отримують можливість підтримати оновлену адміністрацію. Але він цього не зробив.

Тому важко сказати, що буде далі. По-перше, я не думаю, що звільнення Гегсета щось суттєво змінить. Ми знаємо, що такі люди, як Елбрідж, які мають більш стратегічне мислення, але поділяють погляди Гегсета, і далі певною мірою сприяють цій політиці. Навіть у тих небагатьох комітетах Конгресу, де є достатньо республіканців, які підтримують Україну, лунали серйозні запитання до Пентагону щодо затримок із допомогою, яку схвалив Конгрес.

Однак у відповідь Пентагон відмовився надавати необхідну інформацію. Наскільки я пам'ятаю, Чак Грасслі або Том Тілліс надсилали листи до Пентагону, в яких вимагали пояснити, чому відомство не відповіло на їхні запитання. Але Пентагон фактично проігнорував ці звернення.

Я думаю, що демократи, якщо діятимуть розумно, можуть запровадити конкретні умови. Вони можуть сказати: "Якщо ви хочете отримати фінансування для структур Пентагону, ви маєте надати нам ці документи, забезпечити доступ до відповідальних посадовців і зробити це у визначені терміни. Інакше фінансування буде автоматично заблоковане".

Це ті інструменти, які Палата представників може використовувати в бюджетному процесі. Якщо демократи вирішать жорстко протидіяти практиці Пентагону, коли Конгрес виділяє допомогу Україні, а відомство затримує її надання, вони можуть покласти цьому край. Питання лише в тому, чи вистачить їм організованості та виваженості, щоб це реалізувати. Сподіваюся, що так.

Кушнер, Віткофф і підозри в корупційних зв'язках

Повернімося до Джареда Кушнера, якого ви згадували раніше. Він опинився в центрі чергового скандалу через звинувачення у підозрілих фінансових операціях та угодах з іноземними державами, зокрема на Близькому Сході. Про це написало видання Vanity Fair. Наскільки серйозна ця історія і як на неї реагують американці? Я також побоююся, що з'являтимуться нові подробиці. Зокрема, я бачила повідомлення про протести в Албанії, пов'язані з проєктами Кушнера в цій країні, які перегукуються з протестами минулого літа. Чи могли б ви докладніше розповісти про цю ситуацію?

Так, ці звинувачення просто приголомшливі. І ви маєте рацію: здається, я помилково приписав цю публікацію ProPublica. Наскільки я пам'ятаю, матеріал вийшов у Vanity Fair. Але те, що Кушнер, по суті, отримав необмежений доступ до грошей з боку Ізраїлю, ОАЕ та Саудівської Аравії, – це просто неймовірно.

Такий скандал мав би стати підставою для процедури імпічменту. Однак зараз я не думаю, що це обов'язково станеться. Якщо ви не знаєте про масштаби конфлікту інтересів і корупційних ризиків, пов'язаних із Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом, то варто розуміти: Віткофф теж викликає чимало запитань.

Ці люди не є державними службовцями й не працюють у Державному департаменті США. Вони – особисті друзі Трампа, які підтримують із ним приватні стосунки та іноді навіть користуються урядовими літаками для перельотів.

Саме так виглядає їхній юридичний статус. Думаю, американці, які готові усвідомити масштаби конфлікту інтересів навколо Кушнера, уже це розуміють. А ті, хто не хоче цього бачити, навряд чи змінять свою думку.

У мене є родичі, які віддано дивляться Fox News. Вони довіряють цьому каналу, коли він переконує їх, що всі інші медіа брешуть і налаштовані проти Трампа, якого там зображують невинною жертвою. Вони в це вірять і навряд чи зіткнуться з інформацією, яка змусить їх інакше поглянути на Кушнера. Вони можуть навіть не усвідомлювати, що Кушнер не є офіційним послом чи державним службовцем.

Для людини, яка працювала в уряді, усе це шокує. Але ми вже стільки чули про Кушнера та Віткоффа, що я не впевнений, чи здатна ця історія щось змінити. На жаль, не думаю, що вона переконає тих, хто й досі підтримує Кушнера.

Якою була ваша реакція, коли Стів Віткофф назвав Путіна "гуманістом"?

Знаєте, я вже казав своїй аудиторії: якщо ви перебуваєте в Москві й розмовляєте з Володимиром Путіним – людиною, яку звинувачують у вбивствах і отруєннях, – ви можете сказати будь-що, аби звідти вибратися живим. Я не люблю Стіва Віткоффа, але не засуджуватиму людину за те, що вона в Москві намагається убезпечити себе словами на кшталт: "Якщо я хочу вибратися звідси цілим, краще назву цього чоловіка гуманістом".

Повірте, якби я з якоїсь причини опинився в Москві й дивом не потрапив до в'язниці, ви б почули від мене: "Володимире Путін, ви найкращий".

Розумію вашу думку. Але Віткофф представляє американського президента й їде до Москви добровільно. Він уже був там вдруге, і, схоже, почувався в безпеці. Я чув, як блогерка, прихильниця MAGA, Лора Лумер заявила, що ніколи не поїде до Москви, бо її там одразу вб'ють. Можливо, це не варто надто довго обговорювати, але іноді важко читати такі заяви. Тиждень був дуже напруженим, і ми не знаємо, чого чекати наступного дня від нових висловлювань американських посадовців.

Так. І я не хочу применшувати відверто проросійські дії Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Ми всі бачили, як після повернення з Росії Віткофф прийшов на подкаст Такера Карлсона й повторив російські наративи, які, на мою думку, є відвертою брехнею.

Зокрема, він говорив про референдум у Криму, на якому нібито 96% учасників проголосували за приєднання півострова до Росії. І тут виникає запитання: якщо Віткофф беззастережно вірить у такі твердження, то чи справді він займається серйозною дипломатією та міжнародними відносинами?

Складається враження, що його роль полягає в тому, щоб відбілювати репутацію Путіна й просувати російські наративи серед американської аудиторії. А за лаштунками він, цілком можливо, має й власні фінансові інтереси, адже не несе тих самих юридичних і фінансових зобов'язань перед Сполученими Штатами, що й державні службовці.

Водночас Віткофф має зобов'язання перед власною компанією – Witkoff Group. І, до речі, під час великої фінансової кризи цю компанію врятували фірми, пов'язані з Росією, принаймні про це ходили чутки.

Знаєте, я хотів би взагалі не знати таких імен, як Кушнер і Віткофф. Але ці люди фактично впливають на долю моєї країни. І я не хочу применшувати серйозність їхньої ролі та кількість життів, які можуть бути втрачені через їхні безвідповідальні рішення.

Проте це вкрай несерйозні люди. Вони демонструють мало поваги до відповідальності, яку на них поклали. Я навіть не хочу виявляти до них тієї поваги, яку виявив би до офіційно призначеного посла. На мою думку, вони на це не заслуговують. Я зневажаю їх.

І зараз сподіваюся, можливо, навіть із певним оптимізмом, що демократичний Конгрес змусить цих людей відповідати за свої дії. Думаю, такий сценарій цілком можливий.

Гадаю, це також враховує Зеленський. Він розумний і кмітливий політичний гравець, хоч би що про нього говорили. Він розуміє, що Трамп не є надійним партнером. Мене здивувало, наскільки різко змінилася риторика Зеленського щодо американського президента. Тепер вона стала значно жорсткішою.

Думаю, це пов'язано з тим, що Зеленський розуміє політичні ризики для Трампа напередодні проміжних виборів. За оцінками букмекерів, які я бачив, імовірність того, що демократи отримають контроль над обома палатами Конгресу, становить приблизно 65 – 70%.

У такому разі Трамп стане "кульгавою качкою" – президентом, чиї можливості впливати на політику суттєво обмежені через втрату підтримки Конгресу. Люди з його оточення, які вже раніше зазнавали політичних невдач, можуть опинитися в такій самій ситуації. Тому я сподіваюся, що Конгрес США знову почне повною мірою виконувати свою роль і контролювати виконавчу владу. Це було б позитивним сигналом для України й, на мою думку, для самих американців.

Чи наближається пряме зіткнення Росії та НАТО в Чорному морі?

Поле, український експерт із питань Чорного моря Андрій Клименко попереджає, що війна може поширитися на інші чорноморські країни, а сподіватися на припинення вогню на морі наївно. Чи може це призвести до прямого зіткнення Росії та НАТО? Як ви оцінюєте розвиток ситуації в Чорному морі?

НАТО опинилося в досить складному становищі, і я це розумію. Схоже, одна з цілей Володимира Путіна – отримати привід для розширення війни. Йому потрібен привід для загальної мобілізації в Росії. Але він не може оголосити її, поки війна обмежується Україною, адже протягом чотирьох років розповідав російському суспільству, що Україна нібито перебуває на межі поразки й ось-ось розвалиться.

Тому Путіну потрібен певний привід, і повномасштабна війна з НАТО могла б його забезпечити. У НАТО розуміють, що не можна дати Путіну те, чого він хоче, – відкритого прямого зіткнення Альянсу з Росією. Але водночас НАТО не може просто нічого не робити, адже бездіяльність також грає на руку Москві, хай навіть у довгостроковій перспективі.

Це створює враження, що НАТО не здатне ефективно діяти й захищати власне населення. Така ситуація може посилювати розкол між Болгарією, Румунією, Латвією, Литвою та Естонією, з одного боку, і західноєвропейськими країнами, які забезпечують значну частину військової потужності Альянсу, – з іншого. Тож у НАТО немає простих рішень.

Я не маю інсайдерської інформації, але схильний припускати, що деякі замахи, про які відкрито говорять, можуть бути пов'язані з НАТО. Це те, про що інсайдери можуть здогадуватися, але такі дії не вимагають від Альянсу прямої відповіді на провокації Путіна.

Думаю, саме такі розрахунки зараз робить НАТО. Водночас російська армія щомісяця втрачає на полі бою близько 40 тисяч боєздатних військових.

Фінансове становище Росії також погіршується. Відсоткові ставки за її боргами зростають. Натомість НАТО щомісяця зміцнює свою оборонно-промислову базу, нарощує виробництво дронів і поступово адаптує війська до нової епохи війни.

Тому, на мою думку, логіка НАТО така: не можна потрапити на гачок Путіна, доки Альянс не буде готовий.

З кожним місяцем позиції Росії щодо НАТО слабшають, а позиції самого Альянсу посилюються. Саме так НАТО, ймовірно, намагається діяти у відповідь на російські провокації. Але зрештою може статися щось таке, що країни Альянсу вже не зможуть ігнорувати.

Згадаймо аеропорт у Лейпцигу, де ситуація ледь не завершилася катастрофою. Якби літак, повний боєприпасів, вибухнув, Німеччина могла б зіткнутися з найбільшою кількістю жертв серед цивільного населення з часів Другої світової війни. У такому разі німецький уряд уже не мав би іншого вибору, як відповісти.

Поле, наостанок хочу запитати про прогноз української ветеранки та військовослужбовиці Марії Берлінської, яка спеціалізується на військових технологіях і дронах. Вона попередила, що війна може тривати ще 12 років або й довше, адже Путін робить ставку на виснаження України. Як бойовий ветеран, чи вважаєте ви, що на нас справді може чекати ще десятиліття війни? Скільки Росія здатна фінансово тягнути затяжну війну

Важко сказати. Мені довелося б провести окремі розрахунки, щоб оцінити масштаби втрат Росії та України й інші чинники. Але якщо говорити про фінанси, то, доки Україна отримує підтримку Західної Європи, її становище відрізняється від російського.

Москва любить позиціювати себе як противагу Західній Європі, однак з економічної точки зору це зовсім не так. Росія страждає від війни значно сильніше. Для європейських країн відповідні витрати – відносно невелика частина державних бюджетів, тоді як для Росії це набагато серйозніше навантаження.

Зараз я готую аналіз для майбутнього відео. Залежно від обраної моделі, найімовірніший сценарій передбачає, що через десять років Росія витрачатиме близько третини всіх податкових надходжень на виплату відсотків за боргами, пов'язаними з війною. І це доволі оптимістичний сценарій для російської економіки.

Тому я вважаю, що фінансове виснаження Росії буде значно сильнішим, ніж України.

Україна має перевагу у вигляді європейських партнерів, які готові фінансувати значну частину роботи українського уряду та військових зусиль. Вони можуть робити це без суттєвого погіршення рівня життя у власних країнах. Для пересічного росіянина такої фінансової підтримки немає.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.